. Прочитайте текст. Укажите факторы, благодаря которым, реализовывались задачи поставленные индустриализацией в Казахстане. Назовите не менее 4 факторов. Сделайте обоснованный вывод ( ) 1
2
3
4
Вывод:
Значительную Казахстану в проведении индустриализации оказали национальные республики. Только в 1931 – 1934 гг. финансовая поддержка в виде государственного субсидирования и дотаций из фондов РСФСР, а позднее из союзного бюджета составила более 2 млрд. рублей. Из местного бюджета на индустриальное строительство в эти годы выделено 121 млн. рублей. В годы индустриализации зародилось и окрепло шефское движение развитых районов над национальными окраинами. Тысячи специалистов и квалифицированных рабочих из России, Украины, Белоруссии и других республик трудились на многочисленных стройках индустриализации
Более высокие, чем общесоюзные, темпы индустриализации обеспечивались также самоотверженным трудом многих тысяч людей, для многих из которых трудовой героизм стал нормой жизни. Широкое развитие получило социалистическое соревнование за выполнение государственного плана. Только в 1930 г. в республике насчитывалось более 10 тыс. ударников коммунистического труда. Стахановское движение охватило все важнейшие отрасли народного хозяйства. Последователи А.Г. Стаханова – А. Мурунбаев, М. Сагу беков, С. Утебаев, Б. Нурмагамбетов, З. Табельдинова, А.Сафин и многие другие, используя новую технику и технологии, совершенствуя свои знания и навыки работы, добивались повышения производительности труда в несколько раз. Процесс индустриального развития в стране и Казахстане в основном завершился в предвоенный период.
На стройках индустриализации трудились тысячи спецпереселенцев, высланных в Казахстан. На 1 января 1932 г. официально на учете состояло 180708 человек, на 1 января 1939 г. – 120395 человек. Значительное сокращение численности вызвано высокой смертностью и массовыми побегами спецпереселенцев.
https://helpiks.org/8-92263.html
Перший (IV-кінець VII ст.) – боротьба віджитої цивілізації рабовласницького суспільства, в надрах якого вже народжуються елементи феодалізму, з новою ідеологією; християнська церква не тільки бореться з античною культурою, але й прагне надати класичній спадщині богословське забарвлення, переробивши його в дусі християнської теології.
Другий (кінець VII-середина IX ст.) – культурний занепад внаслідок скорочення ремісничого виробництва і торгівлі, загальної аграризації, економічної стагнації.
Третій (середина ІХ-Х ст.) – нове культурне піднесення в Константинополі, що поширилося в Х ст. на провінційні міста. Період "Македонського відродження".
Четвертий (ХІ-ХІІ ст.) – найвищий розвиток візантійської культури, зумовлений розквітом візантійських міст і пов’язаний з епохою правління династії Комнінів.
П¢ятий (кінець ХІІ-ХІІІ ст.) – смуга культурного занепаду, пов’язаного з економічною і політичною деградацією імперії наприкінці ХІІ ст., погіршеного захопленням і варварським пограбуванням Константинополя хрестоносцями в 1204 р.
Шостий (ХІV - початок ХV ст.) – нове піднесення візантійської культури в умовах зародження гуманістичної ідеології і запеклої боротьби реакції проти паростків візантійського гуманізму, котрий залишився обмеженим: головною в ньому стала не боротьба за свободу думки, а формальне відновлення античної освіченості. Слабкість візантійського гуманізму пояснюється обмеженістю ранньокапіталістичного розвитку у Візантії.
До особливостей візантійської культури належить незначний, порівняно з Західною Європою, культурний вплив варварських племен. Разом із тим візантійська культура багато брала з античної спадщини, з культури народів, які населяли Візантію, тощо.
Илья Самойлович задумал превратить в садик пустырь, где нынче порпаются в грязи свиньи. С этой идеей он «как истый фанатик» идет в гордуму, газеты и пр., но результата нет. «К образу Сашеньки» «присоединились бледные личики многих сотен других детей, «задыхавшихся» «в подвалах и чердаках». Лишь в день похорон дочери он видит, как рабочие начинают делают сад на месте пустыря, и рыдает: «Теперь и у наших деточек свой садик будет. А то разве нам можно на конках ездить, Яковлевна? Ведь это не шутка — 44 копейки туда и обратно».