Що й було у полiтицi бiльшовикiв, царських, та тимчасових урядiв то вони майже нiчого не робили, багато чого обiцяли народу, та зненавидили один одного як найгірших ворогiв. Поразчи бiлого руху було завдяки Троцькому який за да пропаганди та устрахування змусив бiлогвардiйцiв здатися та воювати на боцi Красногвардiйцiв. А на рахунок падiня Тимчасового уряду це також завдяки бiльшовикам вони просто знищили армiї та другого роду повстання а з тими якi були ще у протистаннi як Холодний Яр 1928 року або рухи з дальнього сходу (ви знаєте що могло би вiдбуватися) (На русском)
В России резко загострилась большой кризис крепостного государства, и этим вызывающе проблемы среди
селян, посмольку помещики в года кризиса отдавались к посилено експлуатации.
А вот революционные события заставили Царское правительство пойти на некоторых демократической политической жизни и государственного строя Положение об органах государственной власти и их взаимоотношения с императорской властью и правительством были закреплены в опубликованных 23 апреля 1906 года своде основных государственных законов основные законы закрепляли также принципы государственного строя России монархическая форма правления унитарная форма государственного устройства авторитарный политический режим с некоторыми элементами демократии доминирование императора в государственном механизме и другое
(незнаю точного ответа но это то что можно и не будет стыдно написать)
Впродовж тисячі років після падіння Риму (500-1500 рр.) християнська Церква була єдиним духовним та релігійним монополістом в межах Європейського континенту. Поступово здобуваючи свій авторитет, Церква, вже як суспільна та політична організація, ідеологічно змінила пріоритети в усіх сферах суспільної діяльності, впроваджуючи власну концепцію морально-етичних норм.
Характерна ознака західноєвропейської середньовічної цивілізації полягає в тому, що релігія є домінуючим чинником розвитку суспільства. Протягом середніх століть відбулася остаточна християнізація Європи. Почався цей процес у районах Середземномор'я. В IV-V століттях у результаті економічних, політичних, культурних розходжень західна римська імперія й східна римська імперія мають свої відмінності.
Але ці відмінності різко загострилися й виявилися в ІХ - Х століттях. В 1054 році остаточно відбувся розкол церков, що одержав назву схизма. Церкви розкололися на католицьку й православну. Відповідно і Європа розкололася по конфесіональній ознаці. Західна, північна, центральна Європа пішла за Римом. Європа стала католицькою. Південно-східна, східна Європа пішла за Константинополем.
В католицькій церкві з самого початку зложилася жорстка централізація влади. Величезний вплив у ній належав римському єпископові. Який одержав починаючи з V століття найменування "папа". Рим вважався містом апостола Петра. Який був хоронителем ключів від раю. Римський папа привласнив собі право бути приймачем апостола Петра. Землі папи ставали вотчиною святого Петра. В VIII столітті утворилася папська держава. У цю державу ввійшла римська область.
В России резко загострилась большой кризис крепостного государства, и этим вызывающе проблемы среди
селян, посмольку помещики в года кризиса отдавались к посилено експлуатации.
А вот революционные события заставили Царское правительство пойти на некоторых демократической политической жизни и государственного строя Положение об органах государственной власти и их взаимоотношения с императорской властью и правительством были закреплены в опубликованных 23 апреля 1906 года своде основных государственных законов основные законы закрепляли также принципы государственного строя России монархическая форма правления унитарная форма государственного устройства авторитарный политический режим с некоторыми элементами демократии доминирование императора в государственном механизме и другое
(незнаю точного ответа но это то что можно и не будет стыдно написать)
Відповідь:
Впродовж тисячі років після падіння Риму (500-1500 рр.) християнська Церква була єдиним духовним та релігійним монополістом в межах Європейського континенту. Поступово здобуваючи свій авторитет, Церква, вже як суспільна та політична організація, ідеологічно змінила пріоритети в усіх сферах суспільної діяльності, впроваджуючи власну концепцію морально-етичних норм.
Характерна ознака західноєвропейської середньовічної цивілізації полягає в тому, що релігія є домінуючим чинником розвитку суспільства. Протягом середніх століть відбулася остаточна християнізація Європи. Почався цей процес у районах Середземномор'я. В IV-V століттях у результаті економічних, політичних, культурних розходжень західна римська імперія й східна римська імперія мають свої відмінності.
Але ці відмінності різко загострилися й виявилися в ІХ - Х століттях. В 1054 році остаточно відбувся розкол церков, що одержав назву схизма. Церкви розкололися на католицьку й православну. Відповідно і Європа розкололася по конфесіональній ознаці. Західна, північна, центральна Європа пішла за Римом. Європа стала католицькою. Південно-східна, східна Європа пішла за Константинополем.
В католицькій церкві з самого початку зложилася жорстка централізація влади. Величезний вплив у ній належав римському єпископові. Який одержав починаючи з V століття найменування "папа". Рим вважався містом апостола Петра. Який був хоронителем ключів від раю. Римський папа привласнив собі право бути приймачем апостола Петра. Землі папи ставали вотчиною святого Петра. В VIII столітті утворилася папська держава. У цю державу ввійшла римська область.
Пояснення: