Прочитайте висловлювання М. Лінча й розгляньте фотографію. У чому полягає невідповідність між ними? Чим Ви можете її пояснити? Якими історичними подіями? Мао Цзедун (ліворуч) і Чан Кайши (праворуч) погодилися співпрацювати заради перемоги над японцями. Фото. 1936 р.
«У певному сенсі громадянська війна в Китаї не закінчилася; жодного офіційного мирного договору чи угоди ніколи не існувало. Дві китайські держави... — КНР і Тайвань — пішли різними шляхами... але кожна з них і досі стверджує, що саме вона є законним урядом усього Китаю».
Майкл Лінч, англійський історик (Michael Lynch. The Chinese Civil War 1945-49. — Osprey Publishing, 2010. — http://alphahistory.com/chineserevolution/chinese-civil-war/)
III. Індія
• Які ідеї й чесноти М. К. Ганді привабили М. Л. Кінга?
«Те інтелектуальне та моральне задоволення, якого я не отримав від... революційних методів Маркса й Леніна, від теорії суспільного договору Гоббса, від оптимістичного заклику Руссо “назад до природи”, від філософії надлюдини Ніцше, я знайшов у філософії ненасильницького опору Ганді. У мене з’явилося відчуття, що це був єдиний моральний та насправді справедливий метод, доступний пригнобленим у їхній боротьбі за свободу».
Мартін Лютер Кінг, американський борець за громадянські права в 1960-х роках XX ст. (King М. L. Stride Toward Freedom. — N. У., 1958. - Р. 97)
• Проаналізуйте уривок з історичного джерела й визначте: а) які права народу вважали основними; б) якою має бути реакція народу на антинародну політику уряду; в) як боротьби вважали найбільш прийнятними.
«Англійський уряд в Індії не тільки позбавив індійський народ свободи, а й заснував свою політику на експлуатації мас; він підірвав економічне, політичне, культурне й духовне життя Індії.
...Ми переконані, що варто нам тільки припинити... сплату податків, не вдаючись до насильства... і цей нелюдський режим буде приречений».
З «Клятви в День незалежності», 26 січня 1930 р. (http://www.indiaofthepast.org/contribute-memories/read-contributions/major-events-pre-1950/283-purna-swaraj-the-demand-for-full-independence-26-january-19
IV. Туреччина
• Охарактеризуйте цілі й модернізації Туреччини за часів Кемаля Ататюрка за висловлюванням М. Акіоля та матеріалом § 16.
«Вестернізація, незважаючи на свої переваги, не була ні демократичною, ні ліберальною. Адже Захід... наприкінці 1920-х і впродовж 1930-х років не був осередком ліберальної демократії; це була золота епоха авторитаризму...
Система була заснована на культі особистості... асиміляціоністському націоналізмі... і домінуючій ролі уряду в економіці».
Мустафа Акіоль, журналіст (Mustafa Akyok. Turkey after Ataturk / Newsweek. — 2010. — November 3)
V. Латинська Америка
• Чи згодні Ви з твердженням, що авторитаризм був більш характерний для латиноамериканських держав, ніж для країн на інших континентах? Відповідь обґрунтуйте. Наведіть приклади.
«Майже кожна країна в регіоні... перебувала під владою авторитарних режимів. Попередні авторитарні режими були ліберальними й консервативними із середини 1800-х років і популістськими — з 1930-х років. ...Спрямування нового авторитаризму, або... бюрократичного авторитаризму, було предметом захоплення й інтересу для багатьох провідників латиноамериканської політики. Генерали, які приходили до влади під гаслами бюрократичного авторитаризму, стверджували, що... завдяки бюрократичному авторитаризму регіон був урятований від повного економічного й соціального колапсу».
Фіделіс Магалхаєс, тиморський історик (Magalhaes Fidelis M.L 2014. Bureaucratic Authoritarianism in Latin America: Re-assessing military’s salvation narrative. — Accessed, 2016. — May 22)
• Розгляньте плакат часів військового протистояння між президентом Бразилії Ж. Варгасом та опозиційними силами в штаті Сан-Паулу.
• Як Ви вважаєте, кому симпатизує автор плаката? На основі яких ознак чи деталей плаката Ви дійшли свого висновку?
• Наскільки звичними для багатьох країн Латинської Америки були військові перевороти й авторитарні режими в міжвоєнний період? Наведіть приклади.
Бразильський політичний плакат. 1932 р.
(Зображено прапор Сан-Паулу та традиційну фігуру Сан-Паулу, що тримає мініатюрного Ж. Варгаса).
17 век усилил тенденцию становления мировой цивилизации. Географические открытия, приток драгоценных металлов из колоний в Европу разложению феодальных отношений и развитию капитализма. Эти процессы не были синхронны. Если в Западной Европе происходит разложение феодализма, то в центральной и восточной Европе усиление феодального гнета, известное как «второе закрепощение крестьян», а в России вообще происходит первое закрепощение крестьянства. В это время образуется ряд заморских колониальных империй (Испании Англии, Нидерландов, Франции) и ряд континентальных империй. Таковыми были Польша (Речь Посполита), Швеция, а также превращалась в мощную по размерам континентальную империю и Россия.
Для России 17 век – это время тяжелейших испытаний. С одной стороны, в результате «революции цен» в 17 веке цены в России на товары сельскохозяйственного производства выросли в 3-4 раза, ремесленную продукцию в 2 раза. Все это тяжким грузом пало на плечи трудящихся, производителей, обострило положение народных масс еще не до конца преодолевших разруху опричнины и Ливонской войны. Господствующие классы, пытаясь решить проблемы, идут на дальнейшее закрепощение крестьянства, усиливают эксплуатацию народных масс. В ответ - сопротивление крестьян, казаков, посадских людей выливается в 17 веке в крестьянские войны, городские восстания; на этот век приходится знаменитое дело патриарха Никона и раскол православной веры. Поэтому историк В.О.Ключевский не случайно назвал 17 век «бунташным».
С другой стороны, после смерти Ивана Грозного правил его сын Федор Иванович (1584 – 1598) - слабый и безвольный царь. После его смерти пресеклась династия Рюриковичей. Началась борьба за власть внутри страны, которой воспользовались внешние силы в надежде ликвидировать государственную самостоятельность России. На протяжении всего столетия России пришлось вести напряженные боевые действия с Речью Посполитой и Швецией, отбиваться от набегов Крымского хана.
Объяснение: