Прочтите извлечения из научных статей. Резюмируйте данные для определения особенностей миграционной политики в РК, используя понятия "миграция", "эмиграция", "иммиграция", "репатриант", "диаспора", "ирридента". Казахстан за годы своей независимости, был отмечен как страна с большим миграционным процессом. На протяжении всего периода времени с распада СССР по настоящий момент наблюдается две основные тенденции, соответствующие целям внутренней политики Казахстана:
1) приток в страну этнических казахов, выехавших из Казахстана в разные периоды;
2) отток из страны представителей других наций, в частности русских.
По данным Комитета по статистике Министерства здравоохранения и социального развития Республики Казахстан, с 1991 по 2016 гг. в Казахстан прибыли и получили статус оралмана 261 тыс. семей, или 957 772 этнических казаха, что составляет 5,5% от общей численности населения страны.
На современном этапе развития для казахской диаспоры характерны два процесса: сохранение этнической идентичности или репатриация в Казахстан. За период с 1991 по 2000 г. в Казахстан репатриировались 64 тыс. казахов из Монголии, которые были расселены в Кустанайской, Павлодарской, Карагандинской и некоторых других областях. В целом, за годы суверенитета в Казахстан было репатриировано 174250 казахов из разных стран мира, в основном из Монголии, КНР, Ирана, Афганистана, Турции и др. Рассматривая казахскую диаспору, можно констатировать следующее: ее представители являются составной частью всего казахского народа, имеют единую прародину - Казахстан, исповедуют мусульманскую религию, относятся к тюркоязычным народам, но вследствие внутри- и внешнеполитических событий в в настоящий момент проживают за его пределами, чаще всего, в странах Азии, Западной Европы и Америки.
Работаем самостоятельно. выполнить задачи 2-3. Используйте памятку для анализа фрагментов программных документов партии. Отметим, что анализ историко-исторических источников имеет определенные особенности. В отличие от повествовательных, эти источники создавались в ходе деятельности различных государственных, общественных учреждений, организаций и т. Д., Поэтому когда-то имели практическое значение, определяющее их деловой, служебный характер. поэтому алгоритм обработки немного отличается: 1) определить, когда, где и при каких обстоятельствах появился анализируемый документ, т.е. описать исторические условия документа, а также обобщить, о чем он идет; напишите вкратце все это в первой части ответа:
Кінець XVIII — початок XIX ст. — вкрай несприятливий період в історії українського народу, позначений цілковитим підкоренням України. Більша її частина перетворилася на колонію Російської імперії. Проте й за таких обставин українці, спираючись на самобутню тисячолітню культуру й такі ж давні традиції власної держави, долали потужні асиміляторські заходи імперії, залишаючись окремим народом і мріючи про відновлення автономної, а то й незалежної Української козацької держави. Не випадково масово переписувалися й вивчалися козацькі літописи, в яких розповідалося як про часи Київської держави, так і Гетьманщини та Січі. В народних масах пам'ять про козацьку славу дбайливо зберігали мандрівні музиканти-співаки — кобзарі й бандуристи. Найвидатнішим кобзарем XIX ст. був Остап Вересай. Своєрідним предтечею національного відродження став видатний мислитель Григорій Сковорода (1722—1794), який проголосив, що «свобода — це найдорожчий скарб» і славив гетьмана Богдана Хмельницького. Чинилися й дієвіші кроки. Ще на початку 60-х pp. XVIII ст. козацька старшина збирала петиції з метою зміцнити автономію Гетьманщини. Коли у 1767 р. Катерина II про око скликала «Уложенну комісію», котра мала б встановити нові закони у державі, й запропонувала надсилати відповідні пропозиції («накази») різних станів (крім кріпаків), це знайшло широкий відгук в українському суспільстві. Люди повірили облудним обіцянкам цариці й зайнялися розробкою пропозицій для майбутньої реформи. У Прилуцькому полку було чітко висловлене бажання провести вибори нового гетьмана. Представники Ніжинського полку висловили бажання відновити Гетьманщину як автономну державу. Тоді генерал-губернатор П. Рум'янцев звелів скасувати вибори у Ніжинському полку, заарештувати депутатів і віддати під суд за «державну зраду». Одинадцять осіб було засуджено тоді до смертної кари. Їх потім помилували, але стало ясно, що думки про відродження Гетьманщини є небезпечними. На засіданнях Комісії, яка зібралася в Москві у 1767 p., деякі автономістичні ідеї висловив Григорій Полетика, але того ж року Катерина II припинила діяльність Комісії раз і назавжди. Настала «мертва доба» в історії українства, коли панівні верстви українського суспільства перейшли на вірнопідданську службу Російській імперії, відмовились не тільки від прагнення до Української незалежної держави, а й взагалі від всього українського (мови, культури, традицій тощо), поступово русифікувались. За це верхівка українського суспільства отримувала право на спадкове дворянство і збереження визиску кріпаків.
Объяснение: