Прокоментуйте події, у чому їхнє історичне значення
1.1. З рапорту царської жандармерії, надісланого в 1861 р. з Канева до Петербурга: «У Росії існує особливе товариство малоросів, пройнятих духом якогось патріотизму, товариство це має скрізь своїх послідовників, і університети, Київський і Харківський, служать головними провідниками і поширювачами ідей про можливості відновлення Малоросії. Так, у Київському університеті виникло товариство малоросів під назвою "Українська громада". Це молоді й пристрасні вільнодумці, які докладають зусиль для втілення ними думки про свободу Малоросії і прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоти і поступово навести його на думку про колишню славу Малоросії і принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їх впливу, діяти на шкоду монархії...» (В. Мияковський. «Київська громада»)
1.2 «28 липня було мене кілька осіб, у тому числі Костомаров, дуже заклопотаний призупиненним популярних видань на малоросійськаму наріччі. М'яко, але прямой категорично заявив йому, що вжиті мною заходи залишаються в силі (3/ гЩоденника» П. Валусва)
1.3. «По всіх містах Росії виникають соціал-демократичні союзи, поширюються заборонені книги і
листівки, видаються робітничі газети. Російський пролетаріат напередодні виникнення С-д.
партії в Росії. Всі ці ознаки пробудженої в російському пролетаріаті політичної самосвідомості
повинні були не на жарт сполошити уряд. Упевнений, що робітничий рух створений якимись
агітаторами, царський уряд намагається вирвати "бунтівників" із робітничого середовища і
таким чином придушити робітничий рух. Він проводить для цього масові обшуки і арешти »
В листівки київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». 1898 р.)
14 «.Тепер цей часопис надзвичайно влливовий скрізь розповсюджений в європейськiй та азатській Росії, де тільки єсть мусульмани, а також у Північній Персії. ба навіть у китайському Туркестан!.. Тi впроваджені Гаспринським нов дидактичн новий метод науки читан- ки здобули такий розголос, що до Бахчисарая зачали здити татари та інші торки з-поза меж Криму, щоб придивитися до тамошнього мектебу, тепер можна налічити більше нк 500 ново- методних ментебіа усяких областях Росаської Iмпері: Iв Криму, на Поволжю, 1 на Казказ 1 3а Kавказом в Туркестан, ба навіть у Кульджі аж під Китаем» (А. Кримсыкий)
1) Культ Дуче фашистской Италии Бенито Муссолини был во многом силой, сплачивающей в фашистском режиме партию и различные социальные классы итальянского общества. Главным лозунгом и лейтмотивом государственной пропаганды была мысль «Муссолини всегда прав» 2) Отмена выборов, парламент превращен в совещательный орган. Диктатура Б. Муссолини. Запрет оппозиционных партий. 3) Контроль за экономикой (отраслями промышленности, торговлей) через корпорации. Действие вертикальной системы корпораций в четырех отраслях: промышленность, сельское хозяйство, торговля, финансы. 4) С конца 1922 — начала 1923 года ОВРА стала выполнять функцию личной службы безопасности Муссолини. В том числе, выполняла функцию службы внутренней безопасности в Национальной Фашистской Партии.
Объяснение:
Селянська реформа 1861 р. та інші реформи 60—70-х рр. XIX ст. в Російській імперії були проведені значно пізніше, ніж у країнах Заходу. До здійснення модернізації владу підштовхували кілька історичних обставин.
У 1864 р. за земською реформою було створено виборні органи місцевого (земського) самоуправління в губерніях і повітах. Земські установи складалися з розпорядчих (повітові й губернські збори) і виконавчих (повітові й губернські управи) органів. До земств обирали депутатів від землевласників і селян. Сфера діяльності земств обмежувалася господарськими питаннями місцевого значення: утримання шляхів, лікарень, шкіл, ветеринарної та агрономічної служб тощо. У результаті виникли самоврядні органи, які намагалися розв’язувати проблеми життя місцевих громад.
За зразком земської в 1870 р. відбулася міська реформа. У містах виникли безстанові органи міського самоврядування (думи), що обиралися на основі майнового цензу. У свою чергу, думи створювали виконавчі органи — міські управи. Міське самоврядування опікувалося благоустроєм міста, охороною здоров’я, народною освітою тощо.
Судова реформа 1864 р. ліквідувала дореформений становий (негласний) суд (суд був окремим для кожного стану, судові засідання відбувалися за зачиненими дверима, підсудні не мали захисників). Нові судові статути проголошували незалежність суду від державної адміністрації. Запроваджувався єдиний для всіх станів гласний суд. На засіданнях могли бути присутні преса й публіка. Вводився змагальний процес: обвинувачення підтримував прокурор, а захист — адвокат. Кримінальні справи розглядалися за участю присяжних засідателів від усіх станів (крім найманих робітників, слуг). Присяжні визначали винність підсудного, а голова суду й два судді виносили вирок. Однак поряд із цим зберігалися особливі волосні суди для селянства, суди для духовенства й військових. Обмежувалася підсудність чиновників.
Судова реформа вирізнялася серед інших тим, що стала спробою підняти імперське судочинство до рівня тогочасної практики судочинства європейських країн.