Неудачи Австрии в двух больших войнах сделали для правящих кругов очевидной неотложность реформ. Эти реформы, осуществленные в правление Марии Терезии (1740 — 1780) и ее сына Иосифа II (1780 - 1790), весьма характерны для политики «просвещенного абсолютизма»
Как и в других странах, «просвещенный абсолютизм» в Австрии проводил реформы в интересах господствующего класса дворян и шел лишь на минимальные уступки поднимающейся буржуазии.
Правительство стремилось только устранить наиболее грубые, мешавшие развитию страны феодальные институты. Наиболее важным из проведенных мероприятий была военная реформа, необходимость которой ощущалась особенно остро. В 1748 г.. вскоре после окончания первой австро-прусской войны, в стране был введен новый порядок военного набора.
Набор производился во особым мобилизационным спискам во вновь созданных военных округах. Рекруты должны были служить пожизненно Таким образом, значительно увеличивалась численность армии и вводилось единообразие в ее комплектование.
Реформа армии носила классовый характер. Рекруты набирались преимущественно из беднейшего люда. Правительство уделило также очень большое внимание финансовой реформе. Стремясь увеличить налоговые поступления, Мария Терезия издала закон о всеобщем подоходном налоге, от которого не были освобождены дворянство и церковь.
Одновременно в тех же фискальных целях была проведена всеобщая перепись населения, положено начало статистическому учету земель, скота и прочего движимого и недвижимого имущества. В 1775 г. были уничтожены многие внутренние торговые пошлины, тогда как пошлины, которыми облагалась внешняя торговля, были увеличены.
1.Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.Повісті временних літ»
У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.
І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
Із праці історика Льва Диякона
Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
2.Східні походи Святослава
У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.
Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.
У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.
У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.
Балканські походи Святослава
У 968 р. на за візантійського імператора до воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.
У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?
Промова Святослава з «Повісті временних літ»
«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
Неудачи Австрии в двух больших войнах сделали для правящих кругов очевидной неотложность реформ. Эти реформы, осуществленные в правление Марии Терезии (1740 — 1780) и ее сына Иосифа II (1780 - 1790), весьма характерны для политики «просвещенного абсолютизма»
Как и в других странах, «просвещенный абсолютизм» в Австрии проводил реформы в интересах господствующего класса дворян и шел лишь на минимальные уступки поднимающейся буржуазии.
Правительство стремилось только устранить наиболее грубые, мешавшие развитию страны феодальные институты. Наиболее важным из проведенных мероприятий была военная реформа, необходимость которой ощущалась особенно остро. В 1748 г.. вскоре после окончания первой австро-прусской войны, в стране был введен новый порядок военного набора.
Набор производился во особым мобилизационным спискам во вновь созданных военных округах. Рекруты должны были служить пожизненно Таким образом, значительно увеличивалась численность армии и вводилось единообразие в ее комплектование.
Реформа армии носила классовый характер. Рекруты набирались преимущественно из беднейшего люда. Правительство уделило также очень большое внимание финансовой реформе. Стремясь увеличить налоговые поступления, Мария Терезия издала закон о всеобщем подоходном налоге, от которого не были освобождены дворянство и церковь.
Одновременно в тех же фискальных целях была проведена всеобщая перепись населения, положено начало статистическому учету земель, скота и прочего движимого и недвижимого имущества. В 1775 г. были уничтожены многие внутренние торговые пошлины, тогда как пошлины, которыми облагалась внешняя торговля, были увеличены.
1.Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.Повісті временних літ»
У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.
І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
Із праці історика Льва Диякона
Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
2.Східні походи Святослава
У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.
Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.
У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.
У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.
Балканські походи Святослава
У 968 р. на за візантійського імператора до воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.
У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?
Промова Святослава з «Повісті временних літ»
«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
3.НЕ ЗНАЮ