Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.
Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.
Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.
Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.
Ремесленное производство — самая ранняя стадия разработки средств удовлетворения жизненно необходимых средств промысловой деятельности человека разумного. Процессы жизнедеятельности приводили к более современным процессам разделения деятельного человека на виды хозяйственной деятельности.
В эпоху феодализма существовали два вида собственности: крупная феодальная собственность, основанная на подневольном труде крепостных, а также мелкая собственность крестьян и ремесленников, основанная на личном труде.
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.
Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.
Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.
Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.
Объяснение:
Ремесленное производство — самая ранняя стадия разработки средств удовлетворения жизненно необходимых средств промысловой деятельности человека разумного. Процессы жизнедеятельности приводили к более современным процессам разделения деятельного человека на виды хозяйственной деятельности.
В эпоху феодализма существовали два вида собственности: крупная феодальная собственность, основанная на подневольном труде крепостных, а также мелкая собственность крестьян и ремесленников, основанная на личном труде.