Па́вел Ива́нович Пе́стель[1] (24 июня [5 июля] 1793, Москва — 13 [25] июля 1826, Санкт-Петербург) — руководитель Южного общества декабристов. По приговору суда повешен вместе с другими руководителями декабристского движения 25 июля 1826 года в Петропавловской крепости.
Объяснение:
В последние годы заметно вырос интерес к личности Пестеля. Современные исследователи
явно стремятся преодолеть сложившуюся в предшествующей историографии традицию изучения
идеологии вождя Южного общества отдельно от его личностных черт, когда Пестель был возведен
на пьедестал как «социалист до социализма», как наиболее последовательный революционер в
том «узком кругу революционеров», который был «страшно далек от народа». Сейчас явно
наметилась тенденция к низвержению былого кумира. Поэтому подчас некоторые новейшие
исследования скорее напоминают сбор «компромата» на Пестеля, чем стремление объективно
понять его личностные качества1
. С. А. Экштут утверждает, что Пестель «проповедовал
политический аморализм»2 и делает вывод: «Автор «Русской правды» не только отказался от...
морализирования при рассмотрении политических проблем, но и посчитал вполне допустимым во
имя «политической целесообразности» использовать любые, в том числе и аморальные, средства
достижения преследуемых целей»3
. Известный исследователь русского бланкизма Е. Л.
Рудницкая сделала попытку вписать Пестеля в это течение. И хотя выводы, к которым приходит
автор представляются вполне убедительными, его основное внимание все-таки сосредоточено не
на самой личности Пестеля, а на ее внешних проявлениях, рассматриваемых с ретроспективной
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.
Па́вел Ива́нович Пе́стель[1] (24 июня [5 июля] 1793, Москва — 13 [25] июля 1826, Санкт-Петербург) — руководитель Южного общества декабристов. По приговору суда повешен вместе с другими руководителями декабристского движения 25 июля 1826 года в Петропавловской крепости.
Объяснение:
В последние годы заметно вырос интерес к личности Пестеля. Современные исследователи
явно стремятся преодолеть сложившуюся в предшествующей историографии традицию изучения
идеологии вождя Южного общества отдельно от его личностных черт, когда Пестель был возведен
на пьедестал как «социалист до социализма», как наиболее последовательный революционер в
том «узком кругу революционеров», который был «страшно далек от народа». Сейчас явно
наметилась тенденция к низвержению былого кумира. Поэтому подчас некоторые новейшие
исследования скорее напоминают сбор «компромата» на Пестеля, чем стремление объективно
понять его личностные качества1
. С. А. Экштут утверждает, что Пестель «проповедовал
политический аморализм»2 и делает вывод: «Автор «Русской правды» не только отказался от...
морализирования при рассмотрении политических проблем, но и посчитал вполне допустимым во
имя «политической целесообразности» использовать любые, в том числе и аморальные, средства
достижения преследуемых целей»3
. Известный исследователь русского бланкизма Е. Л.
Рудницкая сделала попытку вписать Пестеля в это течение. И хотя выводы, к которым приходит
автор представляются вполне убедительными, его основное внимание все-таки сосредоточено не
на самой личности Пестеля, а на ее внешних проявлениях, рассматриваемых с ретроспективной
точки зрения4
.
В настоящей статье не ставится цель
Липнева революція.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.