Распределите обычаи традиции в соответствующей ячейке обычаи и традиции варианты ответов A устал Устал поклонение духам предков кокпар разберу Наурыз разрезание пут тусау кесу
смутное время в россии в начале xvii века. причины, сущность и периодизация смутного времени
начало xvii века вошло в россии как смутное время. смутное время — ϶ᴛᴏ период фактического безвластия, хаоса, народных волнений. это время в xvii веке в россии усугублялось вторжением иноземных захватчиков. годы смутного времени: 1598-1613 гᴦ.
причины смутного времени:
1. социально- кризис в стране, вызванный последствиями политики опричнины при иване грозном.
2. династический кризис (со смертью царя федора, у которого не было детей, прекратилась династия рюриковичей).
для россии пресечение царской династии играло особую роль. царь был не только главой государственной власти, но и рассматривался как отец народа, царь-батюшка, ʼʼбогом избранный царьʼʼ; играл особую роль в жизни церкви.
борис годунов при интриг сумел прийти к власти. земский собор признал его царем. у него были политические противники – пять братьев романовых (двоюродные братья умершего царя федора). их б. годунов постриг в монахи вместе с семьями и холопами.
Віталій Пономарьов Київ, 24 жовтня 2006 року (RadioSvoboda.Ua) – Цього ранку 298 років тому гетьман Іван Мазепа з військом залишив свою столицю Батурин і вирушив на північ, щоб з’єднатися з армією шведського короля Карла ХІІ. Серед українських громадян досі немає згоди щодо цього вчинку Мазепи: одні вважають його зрадою, інші – спробою визволення України.
Навесні 1708 року гетьман Іван Мазепа, прагнучи позбутися залежності від Москви, таємно домовився з королем Швеції Карлом Дванадцятим про військову до Україні. Восени бойові дії московсько-шведської війни були перенесені на територію Гетьманщини. 21 вересня королівське військо перейшло на Сіверщину, туди ж із трьох боків рушили армії царя Петра Першого.
23 жовтня до міста Борзни, де перебував гетьман, прискакав його небіж Андрій Войнаровський з повідомленням про наближення московської кінноти. Мазепа негайно виїхав до своєї столиці Батурина і упродовж ночі спалив там частину власного архіву. Вранці у неділю 24 жовтня гетьман із старшиною та чотирма тисячами козаків залишили Батурин і наступного дня переправилися на правий берег Десни біля села Оболоння. На третій день вони прибули до села Горки, де розміщувався штаб Карла Дванадцятого. Говорить київський історик Тарас Чухліб:
"29 жовтня була зустріч між українським гетьманом та шведським королем, під час якої, очевидно, було підписано договір між Українським гетьманатом та Шведським королівством. І це означало відхід Українського гетьманату на чолі з Іваном Мазепою від зверхності російського царя Петра І. В радянській історіографії і в російській історіографії раніше це означалось як зрада, пізніше це стало означатися як відмова Івана Мазепи від протекції Петра І".
За кілька днів десятитисячна московська армія під командуванням Олександра Меншикова оточила Батурин і стала його штурмувати. У ніч на 2 листопада завдяки зраді наказного прилуцького полковника Івана Носа гетьманська столиця була взята і зруйнована, а її захисники та всі мирні мешканці – вбиті. Говорить професор Віктор Горобець:
"Вибір гетьмана був не просто непростим, він був вистражданим. Це був вибір політика, який думав не про свою участь, а шукав такого по-справжньому мудрого рішення Володаря. І тому найперше означення для всіх тих подій – очевидно, це підпадає під означення «трагедія». Але це була та трагедія, яка, власне, і уможливила збереження української самої ідентичності".
ответ:
объяснение:
смутное время в россии в начале xvii века. причины, сущность и периодизация смутного времени
начало xvii века вошло в россии как смутное время. смутное время — ϶ᴛᴏ период фактического безвластия, хаоса, народных волнений. это время в xvii веке в россии усугублялось вторжением иноземных захватчиков. годы смутного времени: 1598-1613 гᴦ.
причины смутного времени:
1. социально- кризис в стране, вызванный последствиями политики опричнины при иване грозном.
2. династический кризис (со смертью царя федора, у которого не было детей, прекратилась династия рюриковичей).
для россии пресечение царской династии играло особую роль. царь был не только главой государственной власти, но и рассматривался как отец народа, царь-батюшка, ʼʼбогом избранный царьʼʼ; играл особую роль в жизни церкви.
борис годунов при интриг сумел прийти к власти. земский собор признал его царем. у него были политические противники – пять братьев романовых (двоюродные братья умершего царя федора). их б. годунов постриг в монахи вместе с семьями и холопами.
Віталій Пономарьов Київ, 24 жовтня 2006 року (RadioSvoboda.Ua) – Цього ранку 298 років тому гетьман Іван Мазепа з військом залишив свою столицю Батурин і вирушив на північ, щоб з’єднатися з армією шведського короля Карла ХІІ. Серед українських громадян досі немає згоди щодо цього вчинку Мазепи: одні вважають його зрадою, інші – спробою визволення України.
Навесні 1708 року гетьман Іван Мазепа, прагнучи позбутися залежності від Москви, таємно домовився з королем Швеції Карлом Дванадцятим про військову до Україні. Восени бойові дії московсько-шведської війни були перенесені на територію Гетьманщини. 21 вересня королівське військо перейшло на Сіверщину, туди ж із трьох боків рушили армії царя Петра Першого.
23 жовтня до міста Борзни, де перебував гетьман, прискакав його небіж Андрій Войнаровський з повідомленням про наближення московської кінноти. Мазепа негайно виїхав до своєї столиці Батурина і упродовж ночі спалив там частину власного архіву. Вранці у неділю 24 жовтня гетьман із старшиною та чотирма тисячами козаків залишили Батурин і наступного дня переправилися на правий берег Десни біля села Оболоння. На третій день вони прибули до села Горки, де розміщувався штаб Карла Дванадцятого. Говорить київський історик Тарас Чухліб:
"29 жовтня була зустріч між українським гетьманом та шведським королем, під час якої, очевидно, було підписано договір між Українським гетьманатом та Шведським королівством. І це означало відхід Українського гетьманату на чолі з Іваном Мазепою від зверхності російського царя Петра І. В радянській історіографії і в російській історіографії раніше це означалось як зрада, пізніше це стало означатися як відмова Івана Мазепи від протекції Петра І".
За кілька днів десятитисячна московська армія під командуванням Олександра Меншикова оточила Батурин і стала його штурмувати. У ніч на 2 листопада завдяки зраді наказного прилуцького полковника Івана Носа гетьманська столиця була взята і зруйнована, а її захисники та всі мирні мешканці – вбиті. Говорить професор Віктор Горобець:
"Вибір гетьмана був не просто непростим, він був вистражданим. Це був вибір політика, який думав не про свою участь, а шукав такого по-справжньому мудрого рішення Володаря. І тому найперше означення для всіх тих подій – очевидно, це підпадає під означення «трагедія». Але це була та трагедія, яка, власне, і уможливила збереження української самої ідентичності".
Объяснение: