обогащаясь за счет своих колоний, финикийские, карфагенские мореплаватели начали постепенно выходить далеко за пределы средиземного моря. в этот период расцвета финикийского и карфагенского мореходства морской путь становится средством связи между тремя континентами средиземноморья и более отдаленными странами, которые находились за пределами гибралтара.
финикийцы первыми из народов средиземноморья достигли берегов нынешней и здесь получали ценное в то время олово. путем обмена они также получали на побережье атлантического океана доставляемый сюда сухим путем из столь ценившийся тогда янтарь.
карфагенские мореходы, выходя в океан через гибралтарский пролив, который называли они “столпами мелькарта” (верховного бога тира), неоднократно плавали также вдоль западного берега африки.
описание одной из таких морских экспедиций отважных карфагенских мореплавателей известно и нам в греческом переводе. это путешествие, которое называется путешествием ганнона, датируемое примерно vi или v в. до н.э. хотя экспедиция карфагенского морехода описана как занимательный приключенческий роман, тем не менее все его сведения, по суждению авторитетных исследователей-, соответствуют действительности. можно шаг за шагом проследить путь экспедиции по карте, сопоставляя данные об этом путешествии с тем, что мы знаем о западного побережья африки.
пользуясь египтян, а иногда израиля и иудеи, финикийские города отправляли морские экспедиции не только на северо-запад и юго-запад, но и менее доступный тогда юг.
в данном случае финикийские корабли через красное море достигли, вероятно, даже индийского океана.
об одном из таких морских походов хорошо написано в библии, где рассказывается об экспедиции в богатую золотом страну офир, организованной хирамом, царем тира, и соломоном, царем израиля.
но самым грандиозным предприятием необходимо считать ту морскую экспедицию финикийцев, которую они совершили по поручению египетского царя нехо в конце vii в. до н.э. в течение трех лет они обогнули африку и вернулись через “столпы мелькарта”, совершив этот подвиг более чем за две тысячи лет до васко да гамы. можешь сократить
крах царизму в російській імперії у березні 1917 р. зумовив виникнення унр на чолі з центральною радою. проіснувавши до кінця квітня 1918 р. цр здійснила низку заходів щодо розбудови нової школи. уряд унр склав концепцію національної освіти, в основу якої було покладено принципи: громадсько-державного характерну освіти; рівноправності усіх громадян на здобуття загальної освіти; навчання рідною мовою; запровадження самоврядування у школі; пріоритетний характер фінансування освіти; введення загального, безплатного, обов’язкового світсько-початкового навчання.
уряд гетьмана п.скоропадського продовжував політику розвитку українського шкільництва. але орієнтація на широке самоврядування змінилася централізацією освітньої справи, приватної ініціативи у заснуванні українських гімназій та інших середніх шкіл, тривали “українізація” школи та кількісне зростання різноманітних навчальних закладів.
у середніх навчальних закладах, що залишилися російськомовними, було введено як обов’язкові предмети українську мову, історію та ію україни, історію української літератури. відкриваються нові вищі навчальні заклади (серед них катеринославський університет у 1918 започатковуються українська академія наук, педагогічна академія, національна бібліотека, низка великих видавництв.
більшовицький режим, який переміг у громадянській війні, спершу продовжував демократичні перетворення в українській школі. в духовному плані вони були певним відлунням 1917-1920 рр. – часів існування української національної держави. відкриваються школи з українською мовою навчання, на базі гімназій, міністерських і церковнопарафіяльних шкіл утворюються 4-річні і 7-річні трудові школи, з’являються дитячі бібліотеки, забезпечуються соціальний захист та виховання дітей сиріт, безпритульних дітей, доступність навчання. основним завданням системи освіти стає ліквідація неписьменності та мало письменності, яку було ліквідовано 1939 р., запроваджується загально початкова освіта, перехід до загально семирічної освіти в місті й на селі, поступово розширюється мережа початкових шкіл у містах і районних центрах.
вимогою часу було створення єдиної системи народної освіти, ку більшовики зробили надійним засобом впровадження своєї ідеології. саме на це спрямовується державна освітня політика. з 1934 р. встановлено єдину загальносоюзну систему освіти: початкова школа (1-4 класи), неповна середня школа (1-7 класи), середня школа (1-10 класи). єдину союзну державу срср, у складі якої була урср, було проголошено у 1922 р., але відмінності української системи народної освіти, які зберігалися до 1930 р. (в росії єдина трудова школа була 9-річною, в україні – 7-річною; в росії технікум був підготовчою ланкою до інституту, в україні – інститут і технікум вважалися рівноправними вищими навчальними тощо) свідчили про певну незалежність української освітньої політики.
обогащаясь за счет своих колоний, финикийские, карфагенские мореплаватели начали постепенно выходить далеко за пределы средиземного моря. в этот период расцвета финикийского и карфагенского мореходства морской путь становится средством связи между тремя континентами средиземноморья и более отдаленными странами, которые находились за пределами гибралтара.
финикийцы первыми из народов средиземноморья достигли берегов нынешней и здесь получали ценное в то время олово. путем обмена они также получали на побережье атлантического океана доставляемый сюда сухим путем из столь ценившийся тогда янтарь.
карфагенские мореходы, выходя в океан через гибралтарский пролив, который называли они “столпами мелькарта” (верховного бога тира), неоднократно плавали также вдоль западного берега африки.
описание одной из таких морских экспедиций отважных карфагенских мореплавателей известно и нам в греческом переводе. это путешествие, которое называется путешествием ганнона, датируемое примерно vi или v в. до н.э. хотя экспедиция карфагенского морехода описана как занимательный приключенческий роман, тем не менее все его сведения, по суждению авторитетных исследователей-, соответствуют действительности. можно шаг за шагом проследить путь экспедиции по карте, сопоставляя данные об этом путешествии с тем, что мы знаем о западного побережья африки.
пользуясь египтян, а иногда израиля и иудеи, финикийские города отправляли морские экспедиции не только на северо-запад и юго-запад, но и менее доступный тогда юг.
в данном случае финикийские корабли через красное море достигли, вероятно, даже индийского океана.
об одном из таких морских походов хорошо написано в библии, где рассказывается об экспедиции в богатую золотом страну офир, организованной хирамом, царем тира, и соломоном, царем израиля.
но самым грандиозным предприятием необходимо считать ту морскую экспедицию финикийцев, которую они совершили по поручению египетского царя нехо в конце vii в. до н.э. в течение трех лет они обогнули африку и вернулись через “столпы мелькарта”, совершив этот подвиг более чем за две тысячи лет до васко да гамы. можешь сократить
крах царизму в російській імперії у березні 1917 р. зумовив виникнення унр на чолі з центральною радою. проіснувавши до кінця квітня 1918 р. цр здійснила низку заходів щодо розбудови нової школи. уряд унр склав концепцію національної освіти, в основу якої було покладено принципи: громадсько-державного характерну освіти; рівноправності усіх громадян на здобуття загальної освіти; навчання рідною мовою; запровадження самоврядування у школі; пріоритетний характер фінансування освіти; введення загального, безплатного, обов’язкового світсько-початкового навчання.
уряд гетьмана п.скоропадського продовжував політику розвитку українського шкільництва. але орієнтація на широке самоврядування змінилася централізацією освітньої справи, приватної ініціативи у заснуванні українських гімназій та інших середніх шкіл, тривали “українізація” школи та кількісне зростання різноманітних навчальних закладів.
у середніх навчальних закладах, що залишилися російськомовними, було введено як обов’язкові предмети українську мову, історію та ію україни, історію української літератури. відкриваються нові вищі навчальні заклади (серед них катеринославський університет у 1918 започатковуються українська академія наук, педагогічна академія, національна бібліотека, низка великих видавництв.
більшовицький режим, який переміг у громадянській війні, спершу продовжував демократичні перетворення в українській школі. в духовному плані вони були певним відлунням 1917-1920 рр. – часів існування української національної держави. відкриваються школи з українською мовою навчання, на базі гімназій, міністерських і церковнопарафіяльних шкіл утворюються 4-річні і 7-річні трудові школи, з’являються дитячі бібліотеки, забезпечуються соціальний захист та виховання дітей сиріт, безпритульних дітей, доступність навчання. основним завданням системи освіти стає ліквідація неписьменності та мало письменності, яку було ліквідовано 1939 р., запроваджується загально початкова освіта, перехід до загально семирічної освіти в місті й на селі, поступово розширюється мережа початкових шкіл у містах і районних центрах.
вимогою часу було створення єдиної системи народної освіти, ку більшовики зробили надійним засобом впровадження своєї ідеології. саме на це спрямовується державна освітня політика. з 1934 р. встановлено єдину загальносоюзну систему освіти: початкова школа (1-4 класи), неповна середня школа (1-7 класи), середня школа (1-10 класи). єдину союзну державу срср, у складі якої була урср, було проголошено у 1922 р., але відмінності української системи народної освіти, які зберігалися до 1930 р. (в росії єдина трудова школа була 9-річною, в україні – 7-річною; в росії технікум був підготовчою ланкою до інституту, в україні – інститут і технікум вважалися рівноправними вищими навчальними тощо) свідчили про певну незалежність української освітньої політики.