19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ підписав маніфест і серію законів про скасування кріпосного права. Українські губернії були поділені на три окремі групи: лівобережні (Полтавська, Чернігівська і частина Харківської), правобережні (Київська, Подільська і Волинська) та південні (Катеринославська, Таврійська і Херсонська), в яких розподіл землі відбувався за трьома «Місцевими положеннями», що відповідало земельним відносинам між поміщиками та селянами.
Особливості аграрної реформи:
1. Звільнення селян. Відбувалося не одноразовим рішенням, а поетапно і мало тривати 20 років. Селяни спочатку переходили на становище тимчасово зобов’язаних (протягом 2-х років складалась і підписувалась так звана уставна грамота – своєрідний договір селянина з поміщиком про умови звільнення).
2. Тимчасово зобов’язаний селянин повинен був викупити наділ, після чого він ставав селянином-власником. Як правило, він платив 20% суми, а решту за нього платила держава. Селянин зобов’язувався виплачувати державі борг у кредит протягом 49 років.
3. Після закінчення 20-річного терміну (1881 р.) було прийнято закон про обов’язковий викуп, інакше селянин втрачав право на земельний наділ. З 1883 р.
ответ: Персия лишилась владений в Эгейском море, на побережье Геллеспонта и Босфора, признала политическую независимость полисов Малой Азии.
Греко-персидские войны имели большое значение для Греции. Они ускорили развитие греческой культуры, внушили грекам осознание своего величия. В своих успехах греки видели победу свободы над рабством. Народная независимость и общественная свобода, связанные с развивавшейся демократией, были Так как преимущество оказалось на стороне афинской демократии, то после греко-персидских войн почти все греческие государства были охвачены демократическим движением. Афины превратились в великую морскую державу и стали центром Греции, культурным, политическим, интеллектуальным и экономическим
Селянська реформа.
19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ підписав маніфест і серію законів про скасування кріпосного права. Українські губернії були поділені на три окремі групи: лівобережні (Полтавська, Чернігівська і частина Харківської), правобережні (Київська, Подільська і Волинська) та південні (Катеринославська, Таврійська і Херсонська), в яких розподіл землі відбувався за трьома «Місцевими положеннями», що відповідало земельним відносинам між поміщиками та селянами.
Особливості аграрної реформи:
1. Звільнення селян. Відбувалося не одноразовим рішенням, а поетапно і мало тривати 20 років. Селяни спочатку переходили на становище тимчасово зобов’язаних (протягом 2-х років складалась і підписувалась так звана уставна грамота – своєрідний договір селянина з поміщиком про умови звільнення).
2. Тимчасово зобов’язаний селянин повинен був викупити наділ, після чого він ставав селянином-власником. Як правило, він платив 20% суми, а решту за нього платила держава. Селянин зобов’язувався виплачувати державі борг у кредит протягом 49 років.
3. Після закінчення 20-річного терміну (1881 р.) було прийнято закон про обов’язковий викуп, інакше селянин втрачав право на земельний наділ. З 1883 р.
Объяснение:
ответ: Персия лишилась владений в Эгейском море, на побережье Геллеспонта и Босфора, признала политическую независимость полисов Малой Азии.
Греко-персидские войны имели большое значение для Греции. Они ускорили развитие греческой культуры, внушили грекам осознание своего величия. В своих успехах греки видели победу свободы над рабством. Народная независимость и общественная свобода, связанные с развивавшейся демократией, были Так как преимущество оказалось на стороне афинской демократии, то после греко-персидских войн почти все греческие государства были охвачены демократическим движением. Афины превратились в великую морскую державу и стали центром Греции, культурным, политическим, интеллектуальным и экономическим
Объяснение: