Китайська революція — серії великих політичних повстань в Китаї в 1911 - 1949, що призвели до правління Комуністичної партії і встановлення Китайської народної республіки. У 1912 національне повстання скинуло імператора Манчжурії династії Цін. У 1923-1925 - під керівництвом Сунь Ятсена розвився патріотичний рух, націоналісти Чан Кайші в 1925-49 або гоміньдан були зміщені зростаючим комуністичним рухом. Довгий кидок (10 тис. км) в 1934-35 армії комуністів, щоб уникнути атак націоналістів висунув Мао Цзедуна як комуністичного лідера. Під час Другої світової війни 1939-1945 різні китайські політичні лідери виступали проти вторгнення Японії. Конфлікти закінчилися громадянською війною 1946-49, коли сили націоналістів були розбиті, а Чан Кайши перебрався на острів Тайвань. З цього моменту було оголошено про існування Китайської народної республіки під керівництвом комуністичного лідера Мао Цзедуна.
Абсолютизм (лат. absolutus – сөзсіз, шексіз) — мемлекеттік басқарудың бір түрі.
Абсолютизм кезінде жоғары өкімет билігі толық жеке-дара бір адамның қолына шоғырланады, билік заң шығарушы, атқарушы, сот билігі болып тармақталмай, бір қолда болады. Ресей мен Франция тарихындағы монархиялық басқару жүйесі — абсолютизмнің бір үлгісі іспетті. Абсолютизм монархиялық және мемлекеттік болуы мүмкін. Монархиялық абсолютизмнің тұжырымдамасының негізін салушылар — Р. Филмер мен Ф. Бэкон, ал мемлекеттік абсолютизм идеясын дамытушылар — Т. Гоббс пен Ж. Боден. Мемлекетті басқарудың бұл түрі орта ғасырда үстем болды.Монархиялық абсолютизм тұжырымдамасын Р.Филмер, Ф. Бэкон жасады; мемлекеттік абсолютизм идеясын Т.Гоббс, Ж.Боден ұсынды. «Ағартушы» абсолютизм мінсіз деп танылды.[1]
Китайська революція — серії великих політичних повстань в Китаї в 1911 - 1949, що призвели до правління Комуністичної партії і встановлення Китайської народної республіки. У 1912 національне повстання скинуло імператора Манчжурії династії Цін. У 1923-1925 - під керівництвом Сунь Ятсена розвився патріотичний рух, націоналісти Чан Кайші в 1925-49 або гоміньдан були зміщені зростаючим комуністичним рухом. Довгий кидок (10 тис. км) в 1934-35 армії комуністів, щоб уникнути атак націоналістів висунув Мао Цзедуна як комуністичного лідера. Під час Другої світової війни 1939-1945 різні китайські політичні лідери виступали проти вторгнення Японії. Конфлікти закінчилися громадянською війною 1946-49, коли сили націоналістів були розбиті, а Чан Кайши перебрався на острів Тайвань. З цього моменту було оголошено про існування Китайської народної республіки під керівництвом комуністичного лідера Мао Цзедуна.
Абсолютизм (лат. absolutus – сөзсіз, шексіз) — мемлекеттік басқарудың бір түрі.
Абсолютизм кезінде жоғары өкімет билігі толық жеке-дара бір адамның қолына шоғырланады, билік заң шығарушы, атқарушы, сот билігі болып тармақталмай, бір қолда болады. Ресей мен Франция тарихындағы монархиялық басқару жүйесі — абсолютизмнің бір үлгісі іспетті. Абсолютизм монархиялық және мемлекеттік болуы мүмкін. Монархиялық абсолютизмнің тұжырымдамасының негізін салушылар — Р. Филмер мен Ф. Бэкон, ал мемлекеттік абсолютизм идеясын дамытушылар — Т. Гоббс пен Ж. Боден. Мемлекетті басқарудың бұл түрі орта ғасырда үстем болды.Монархиялық абсолютизм тұжырымдамасын Р.Филмер, Ф. Бэкон жасады; мемлекеттік абсолютизм идеясын Т.Гоббс, Ж.Боден ұсынды. «Ағартушы» абсолютизм мінсіз деп танылды.[1]