Родовой принцип, лежащий по уставу 1822 г. в основе «формирова- ния казахских волостей, был признан в политическом отношении вредным и в основу деления уездов на волости был положен принцип
ный. Земли, занятые казахами, были признаны «государственной собст-
венностью» и предоставлены им лишь в «бе общественное пользова
ние». Ясак был заменен кибиточной податью (в размере 3, а потом 4 р. с
кибитки)».
Коншин Н. Краткий исторический очерк Семипалатинского края (до 1917 г.)
// Труды по казахской этнографии. Павлодар, 2005. С. 96.
Дело в том, что римский легионер,
отправляясь на войну, на долгие годы оставлял свой земельный участок, который
приходил в запустение. Вернувшись с войны, начинать заново хозяйство было не на
что. Такие участки с удовольствием скупали за бесценок местные аристократы.
Аристократам выгоднее было, чтобы их земли обрабатывали рабы, ведь их труд
бесплатный. На городских рынках, продукты, произведенные рабами, стоили,
естественно, дешевле, чем у крестьян. В результате этого крестьянские хозяйства
стремительно разорялись.
Именно поэтому во втором веке до нашей эры
резко увеличилось число рабов. Сельские имения с рабами процветали.
Объяснение:
11 У долинах річок та на плоскогір’ях вирощували ячмінь і боби. На схилах пагорбів і гір влаштовували тераси, де зростав виноград, гаї маслинових дерев, випасали корів, овець, кіз.
На території Балканського півострова залягали значні поклади корисних копалин: заліза, міді, срібла, золота, обсидіану, мармуру, будівельного каменю, глини. Це сприяло розвитку ремесел.
Велику роль у житті греків відігравала морська торгівля. Греки продавали металеві й керамічні вироби, вино, маслинову олію. До Греції везли зерно, деревину, залізо й мідь.
Объяснение:
12 Афіни стали державою рабовласницької демократії, яку очолювали обрана народними зборами громадян Рада п'ятисот, геліея (громадський суд) і Колегія з 10 стратегів.
Права й обов'язки громадян визначалися за майновим цензом. Експлуатація рабів, яких привозили до Афін і чисельність яких зростала, стала основою економіки.
Подальший розвиток Афін тісно пов'язаний зі зростанням морської могутності, з перемогою у греко-перських війнах, організацією Першого Афінського морського союзу (Делоський союз) і створенням Афінської морської держави, до якої належало близько 200 союзних міст-держав.