Владимир воевал с польским князем Мешко I за приграничную Червенскую Русь. Завоевание Червена и Перемышля.
В 981—982 Владимир совершил поход на вятичей, который закончился обложением данью.
В 983 Владимир покорил балто-литовское племя ятвягов и установил контроль над Судовией, что открывало путь к Балтике.
В 984 Владимир совершил поход на радимичей, чьи земли лежали между Киевом и Новгородскими землями. Покорение радимичей объединило северные и южные регионы Руси.
В 985 Владимир воевал с «болгарами». Одержав победу, Владимир заключил с булгарами мир на выгодных для Руси условиях. В том же 985 он обложил данью Хазарию.
В 988 году Владимир предположительно покорил земли Таманского полуострова и посадил своего сына Мстислава (Храброго) на княжение в Тмутаракани.
У першій половині XIX ст. політичне життя в Україні розвивалося дуже повільно. Зумовлено це було, насамперед, репресивною політикою царського уряду щодо будь-яких проявів невдоволення українців. Виникнення в Україні суспільних рухів, свідчило про зростання опозиційності до самодержавної влади.
Суспільне життя цього періоду в Україні визначали дві тенденції: по-перше, це втрата національної політичної та державної еліти, трансформація її свідомості у малоросійський менталітеті, по-друге, посилення кріпацтва, яке призводило до різних форм протесту селянства.
В 981—982 Владимир совершил поход на вятичей, который закончился обложением данью.
В 983 Владимир покорил балто-литовское племя ятвягов и установил контроль над Судовией, что открывало путь к Балтике.
В 984 Владимир совершил поход на радимичей, чьи земли лежали между Киевом и Новгородскими землями. Покорение радимичей объединило северные и южные регионы Руси.
В 985 Владимир воевал с «болгарами». Одержав победу, Владимир заключил с булгарами мир на выгодных для Руси условиях. В том же 985 он обложил данью Хазарию.
В 988 году Владимир предположительно покорил земли Таманского полуострова и посадил своего сына Мстислава (Храброго) на княжение в Тмутаракани.
У першій половині XIX ст. політичне життя в Україні розвивалося дуже повільно. Зумовлено це було, насамперед, репресивною політикою царського уряду щодо будь-яких проявів невдоволення українців. Виникнення в Україні суспільних рухів, свідчило про зростання опозиційності до самодержавної влади.
Суспільне життя цього періоду в Україні визначали дві тенденції: по-перше, це втрата національної політичної та державної еліти, трансформація її свідомості у малоросійський менталітеті, по-друге, посилення кріпацтва, яке призводило до різних форм протесту селянства.
Объяснение: