Роздивіться ілюстрації. Які події доби зображено на них? Назвіть події, що передували зображеним. Уявіть, що ви як редактор інтернет-сайта з історії України 13 ст. отримали доручення написати пояснення до ма- люнків. Які історичні джерела ви б використали, які дібрали б до малюн- кiв текстівки?
Сенат являлся высшим государственным органом Рима. Хотя никакими узаконенными функциями он не обладал, рекомендации сената (лат. senatusconsulta) обладали такой же силой, как и законы Республики. Его власть держалась, главным образом, на авторитете, и, кроме того, была подкреплена уважением к обычаям предков и религиозным пиететом.Сенат эпохи развитой и поздней республики состоял из 300 сенаторов, обычно бывших высокопоставленных должностных лиц государства (магистратов) (в более отдалённые времена — родовых старейшин). Пополнением сената ведали цензоры, которые из числа бывших магистратов включали в его состав наиболее достойных. Власть сената рас на все сферы государственной жизни. В его исключительном распоряжении находилась казна. В сенате предварительно обсуждались все проекты законов и кандидатуры будущих магистратов. Кроме того, в его ведении находилась внешнеполитическая деятельность Республики.
ответ: ливості формування моделей дипломатії Франції, Італії та Іспанії у добу раннього Нового часу (ХVІ-ХVІІІ ст.). Особливу увагу приділено інституціональному розвиткові, здобуткам, проблемам і перспективам французької, італійської та іспанської дипломатичних служб у контексті загальноєвропейського розвитку досліджуваного періоду. Увага акцентується на національних особливостях дипломатії та зовнішній політиці Іспанії, Італії та Франції, які мають багатовікові історичні традиції та етапи інституційного розвитку. В історії дипломатичних служб цих держав та в історії інституційного розвитку їх органів зовнішніх зносин дипломатія завжди розглядалася як частина політичної культури суспільства, як одне з найголовніших засобів захисту інтересів держави у процесі державного будівництва та соціокультурного розвитку суспільств
Ключові слова: зовнішня політика, дипломатія, інституціоналізація, дипломатична служба, модель дипломатії, ранній Новий час (ХVІ-ХVІІІ ст.), Іспанія, Італія, Франція.
Компаративний аналіз і порівняння конкретних зовнішньополітичних доктрин і моделей дипломатії в
Сенат
Объяснение: новерно так , я знаю только его
Сенат являлся высшим государственным органом Рима. Хотя никакими узаконенными функциями он не обладал, рекомендации сената (лат. senatusconsulta) обладали такой же силой, как и законы Республики. Его власть держалась, главным образом, на авторитете, и, кроме того, была подкреплена уважением к обычаям предков и религиозным пиететом.Сенат эпохи развитой и поздней республики состоял из 300 сенаторов, обычно бывших высокопоставленных должностных лиц государства (магистратов) (в более отдалённые времена — родовых старейшин). Пополнением сената ведали цензоры, которые из числа бывших магистратов включали в его состав наиболее достойных. Власть сената рас на все сферы государственной жизни. В его исключительном распоряжении находилась казна. В сенате предварительно обсуждались все проекты законов и кандидатуры будущих магистратов. Кроме того, в его ведении находилась внешнеполитическая деятельность Республики.
ответ: ливості формування моделей дипломатії Франції, Італії та Іспанії у добу раннього Нового часу (ХVІ-ХVІІІ ст.). Особливу увагу приділено інституціональному розвиткові, здобуткам, проблемам і перспективам французької, італійської та іспанської дипломатичних служб у контексті загальноєвропейського розвитку досліджуваного періоду. Увага акцентується на національних особливостях дипломатії та зовнішній політиці Іспанії, Італії та Франції, які мають багатовікові історичні традиції та етапи інституційного розвитку. В історії дипломатичних служб цих держав та в історії інституційного розвитку їх органів зовнішніх зносин дипломатія завжди розглядалася як частина політичної культури суспільства, як одне з найголовніших засобів захисту інтересів держави у процесі державного будівництва та соціокультурного розвитку суспільств
Ключові слова: зовнішня політика, дипломатія, інституціоналізація, дипломатична служба, модель дипломатії, ранній Новий час (ХVІ-ХVІІІ ст.), Іспанія, Італія, Франція.
Компаративний аналіз і порівняння конкретних зовнішньополітичних доктрин і моделей дипломатії в
Объяснение: