Розподіліть твердження які стосуються розвитку промисловості радянської України за доби непу та першої п'ятирічки. Які з тверджень характеризують обидва періоди:
1. Виникнення в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія, тракторобудівна промисловість тощо). » 2. Відсутність приватного підприємництва. » 3. Встановлення надвисоких планових завдань і покарання тих, хто опинявся позаду. » 4. Диспропорційне формування промислового потенціалу України: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони Донбас і Придніпров’я, а промисловість густо заселеного Правобережжя помітно відставала в темпах розвитку. » 5. Завдання: забезпечення технічно-економічної самостійності; зміцнення обороноздатності; створення матеріально-технічної бази для модернізації як промисловості, так і сільського господарства. » 6. Запровадження масового виробничого змагання трудових колективів. » 7. Зростання безробіття внаслідок консервування підприємств, для яких бракувало державних ресурсів. » 8. Зростання частки промисловості проти частки сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки. » 9. Істотне відставання легкої та харчової промисловості за технічним рівнем від важкої індустрії. » 10. Об’єднання державних підприємств у госпрозрахункові трести, діяльність яких ґрунтувалася на принципах самоокупності й одержання прибутку. » 11. Підприємства великої промисловості, сировинні ресурси, транспорт, енергетика перебувають у державній власності. » 12. Поєднання директивного управління економікою з ринковими механізмами. » 13. Поступове економічне зростання - як наслідок накопичення ресурсів. » 14. Розбудова базових галузей важкої індустрії кам’яновугільної та залізорудної, металургійної, електроенергетичної. » 15. Розбудова підприємств, які обслуговують машинобудівний комплекс. » 16. Стимулювання виробництва потрібної суспільству продукції економічними засобами. » 17. Утвердження адміністративно-командної системи управління економікою; системи централізованого управління промисловими підприємствами; впровадження директивного планування. » 18. Форсування розвитку важкої промисловості за рахунок перекачування коштів сільського господарства, легкої та харчової промисловості. » 19. Посилення експлуатації робочої сили, поглиблення відчуженості робітничого класу від засобів виробництва, падіння життєвого рівня населення: величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. » 20. Стрімка урбанізація, ускладнення житлової та продовольчої проблем; збільшення чисельності українських робітників та технічної інтелігенції.
1) производство и применение орудий труда
2) уровень воспитанности человека 3) совокупность результатов преобразовательной деятельности человека 4) при живых организмов к окружающей среде А2 Верны ли следующие суждения о духовной сфере жизни общества? А. К духовной сфере жизни общества относятся наука, литература и искусство. Б. К духовной сфере жизни общества относятся религии и религиозные организации. 1) верно только А 2) верно только Б 3) верны оба суждения 4) оба суждения неверны А3 К характерным признакам элитарной культуры относят 1) ориентация на извлечение прибыли 2) навязывание упрощенных «версий жизни» 3) нацеленность на социальную борьбу 4) доступность узкому кругу знатоков А4 Верны ли следующие суждения о массовой культуре? На содержание продуктов массовой культуры оказывает влияние А. процесс глобализации современного мира. Б. эмоционально-психологическое состояние современного человека. 1) верно только А 2) верно только Б 3) верны оба суждения 4) оба суждения неверны А5 Воспроизведение и преобразование действительности в художественных образах – это один из признаков 1) искусства 2) науки 3) философии 4) образования А6 К специфическим особенностям развития современной науки можно отнести 1) стремление ученых к познанию истины 2) попытки составить научную картину мира 3) периодическое обновление взглядов на окружающий мир 4) широкое использование промышленной исследовательской аппаратуры А7 Один из признаков, характеризующих тенденцию гуманизации образования, - 1) внимание к личности, ее интересам, запросам 2) введение новых гуманитарных дисциплин в обучение 3) отказ от преподавания общественных наук 4) увеличение числа учебных предметов А8 Одним из обязательных элементов религии является: 1) научная аргументация истинности религиозных догматов 2) законодательство о свободе совести 3) вера в существование сверхъестественного 4) религиозный характер школьного образования А9 Правило: «Относись к другому так, как бы ты хотел, чтобы относились к тебе» - одна из норм 1) искусства 2) науки 3) права 4) морали А10 Верны ли следующие суждения об образовании? А. Образование является одним из важнейших институтов социализации индивида. Б. В процессе образования человек усваивает знания, умения практической и познавательной деятельности. 1) верно только А 2) верно только Б 3) верны оба суждения 4) оба суждения неверны ЧАСТЬ В В1 Установите соответствие между формами культуры и иллюстрирующими их признаками: к каждой позиции, данной в первом столбце, подберите соответствующую позицию из второго столбца. ПРИЗНАКИ ТИПЫ 1) доступность узкому кругу ценителей А) массовая 2) ориентированность на коммерческий успех Б) элитарная 3) обращенность к предельно широкой аудитории 4) сложность языка культуры В2 Найдите в приведенном списке характеристики искусства как формы духовной культуры и обведите цифры, под которыми они указаны. 1) формирование чувства прекрасного 2) выдвижение и обоснование гипотезы 3) проведение эксперимента 4) эмоционально-чувственное отражение реальности 5) создание художественного образа 6) внедрение результатов исследований в практику
Святі рівноапостольн тники слов'ян брати Кирило та Мефодій народилися в грецькому місті Солуні. Мефодій як воїн, напевно, був правителем Болгарського князівства. Згодом, прийнявши чернечий сан, оселився в одному з монастирів на горі Олімп.
Константин (у чернецтві Кирило) здобув освіту у кращих учителів Константинополя, зокрема у Шотія, майбутнього патріарха. За обдарованість та різнобічні знання сучасники назвали Кирила Мудрим.
Згодом він перебрався зі столиці Візантії до монастиря, де вже жив Мефодій.
Брати взяли на себе важкий послух — нести слово істини людям. Якось тримаючи шлях до хозар, Кирило та Мефодій зупинились у Корсуні, де в "чудесний б" сподобили мощі священномученика Климента, а Константин знайшов Євангеліє та Псалтир, писані "руськими письменами", а також зустрів русина, який говорив мовою руською, і від нього перейняв її.
Почувши про освіченість і мудрість братів, моравський князь Ростислав за х пропагувати слово Боже мовою слов'ян. Вони дали згоду.
Разом із братом святим Мефодієм та учнями Гораздом, Климентом, Саввою, Наумом і Ангаляром святий Константин уклав слов'янську абетку, переклав у 863 р. Євангеліє, Апостола, Псалтир та вибрані Божі книги.
Володимир Великий у культурному розвитку
По смерті Ярополка Володимир (980—1015 pp.) стає повновладним господарем держави, до якої входило майже 20 різних земель — слов'янських, фінських, тюркських. Спільною для них була княжа влада. У цих землях постійно спалахували повстання, які Володимир придушував, але військова сила не забезпечувала спокою. Тоді Володимир вирішив змінити внутрішню політику, насамперед щодо війська: відмовився від найманців і сформував власне воїнство, з яким був у приязних стосунках.
Із цього середовища створюється власний кабінет. Історичні хроніки зберегли імена Володимирових соратників: Добрині, Вовчого Хвоста, Блуда та ін. Цю політичну акцію відзначають і билини, де знову зустрічаються Добриня, Альоша Попович, Ілля Муромець, Дюк Степанович. Володимир ліквідував кабінет місцевих "ясних князів" і роздав землі своїм дванадцятьом синам. Отже, він створив найбільшу в Європі державу, основою якої стала централізована влада, із сильною економікою, зі сталими торговельними і дипломатичними зв'язками.
Проте ця могутня імперія не мала єдиної ідеології. Якщо говорити термінами сьогодення, у ній функціонувала неорганізована багатопартійна система. Володимир, силою здобувши золотий стіл і розширивши державу, розумів, що утримати її можна лише з до консолідуючої сили, якою на той час була релігія. Прораховувались усі варіанти — політичний і світоглядний — як самим князем, так і його радниками. Потрібна була програма, що задовольнила б і народ, і владу, і сильного сусіда. Язичництво не влаштовувало. Після довгих вагань та аналізу всіх чинників зупинилися на православному християнстві як найближчому для слов'янської Русі.
Християнство не було чимось невідомим для русичів, їм імпонували позиції православ'я, які не мали подвійних трактувань і були досить гуманними порівняно з католицизмом, особливо у викладі Блаженного Августина, де людині відводилася пасивна роль, заздалегідь визначена вищою силою.
Объяснение: