Розробки уроківПідручникиВідеоАтласиРефератиКниги
Pause
Unmute
Loaded: 3.19%
Fullscreen
Повний курс історії України в тестахЗахідноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині XIX ст.
Поняття й терміни
• Кооператив — особлива форма організації праці, за якої багато людей разом беруть участь в одному або різних пов’язаних між собою процесах праці; масове виробниче, торговельне та інше об’єднання, створене його членами-пайовиками.
• Кооперативний рух — рух за створення кооперативів — добровільного об’єднання людей для спільної господарської діяльності. Набув поширення на західноукраїнських землях та Наддніпрянській Україні наприкінці XIX — на початку XX ст.
• Москвофіли — діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що був поширений на західноукраїнських землях у другій половині XIX — у першій половині XX ст. Мета руху — приєднання західноукраїнських земель до Росії. Відіграли позитивну роль у відстоюванні інтересів українського населення у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
• Народовці — діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що виник на початку 1860-х рр. серед української інтелігенції Галичини на противагу москвофільству. Наприкінці XIX ст. рух народовців став домінуючим у Галичині.
• «Нова ера» — спроба лідерів українського та польського рухів Галичини наприкінці 1880-х — на початку 1890-х рр. досягти порозуміння, яка вилилась в джентльменську угоду про взаємні поступки, що діяла упродовж 1890—1894 рр.
• Політична партія — добровільне об’єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які головною метою вважали участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади та місцевого самоврядування та представництво в їхньому складі.
• Радикали — представники політичної течії, що відокремилася від народовського руху і сповідувала соціалістичні ідеї. Заснували першу українську політичну партію в Галичині — Русько-українську радикальну партію (1890 р.).
• Трудова еміграція — явище економічного життя, яке характеризується від’їздом працездатного населення з районів аграрного перенаселення або хронічної депресії на заробітки в інші країни. Трудова еміграція українців набула широкого розмаху у другій половині XIX — на початку XX ст. Із західноукраїнських земель трудова еміграція була спрямована переважно за Океан (США, Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія тощо), із Наддніпрянської України — до Сибіру, Далекого Сходу тощо.
• «Український П’ємонт» — таку оцінку дав В. Антонович ролі Галичини в українському русі наприкінці XIX — на початку XX ст., порівнюючи з роллю Королівства П’ємонт в об’єднанні Італії.
Основні події
Дата
Подія
• 1856—1916 рр.
Життя та діяльність I. Франка
• 1861 р.
Перші вибори до Галицького крайового сейму
• 1861 р.
Створення у Львові культурно-просвітницького товариства «Руська бесіда»
• 1867 р.
Конституційне оформлення дуалістичної Австро-Угорської імперії
• 1868 р.
Створення у Львові культурно-просвітницького товариства «Просвіта»
• 1870 р.
Створення Руської ради — політичної організації москвофілів (старорусинів)
• 1873 р.
Заснування Літературного товариства ім. Т. Шевченка
• 1875 р.
Відкриття Чернівецького університету
• 1883 р.
Заснування В. Нагірним кооперативу «Сільський господар»
• 1885 р.
Створення Народної ради — політичної організації народовців
• 1890—1894 рр.
«Нова ера» україно-польських відносин
• 1890 р.
Утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії
• 1892 р.
Створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ)
• 1895 р.
Уперше до програми української політичної партії (програми РУРП) було введено положення про домагання незалежної Української держави
• 1899 р.
Створення Української соціал-демократичної партії (УСДП)
• 1899 р.
Створення Української національно-демократичної партії (УНДП)
ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНІЄЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ
1. Що зумовлювало посилення русофільських настроїв серед українства Східної Галичини в 1850—1860-ті рр.?
А поширення діяльності Російської православної церкви на західноукраїнських землях
Б політика «нової ери» у польсько-австрійсько-українських відносинах
В придушення російськими військами угорської революції 1848—1849 рр.
Г скасування кріпацтва в Наддніпрянській Україні
2. У якому регіоні України сформувалися перші українські політичні партії?
А Східній Галичині
Б Північній Буковині
В Закарпатті
Г Наддніпрянщині
Объяснение:
Земледелие было важным направлением хозяйственной деятельности кыргызов, которое занимало второе место после скотоводства. Этому благоприятствовали климатические условия: количество осадков на большей части страны превышает необходимый для занятий земледелием минимум 400 мм в год культура существовала по крайней мере с эпохи бронзы (Иванов, 1957, Заднепровский, 1997. С. 4). С середины XVI в., в период окончательного расселения кыргызов на Тянь-Шане, у них стало развиваться земледелие, что знаменовало «начало глубинного широкого процесса»
Политические причины: нападение мигрантов и мелких народов, а также межконфессиональные сражения, отсутствие лидера и внутренняя борьба, характеризующаяся частой сменой императоров. Социальные причины: варваризация, упадок рождаемости, нежелание землевладельцев отдавать рабов в солдаты, и нежелание горожан вступать в армию из-за низкой оплаты, восстания рабов. Экономические причины: повышение налогов при низкой платеже государства, инфляция и сокращение денег в стране.
Объяснение:
Великие перемены, произошедшие в Средиземном море в 5 веке нашей эры, часто называют крахом Рима. На рубеже веков Римская империя все еще простиралась от Великобритании до Великой Сахары, от Испании до Ближнего Востока.
В начале 4-го века до нашей эры эмиграция варваров, вторгшихся в земли Римской империи в результате великой эмиграции народов, особенно в западные государства, вызвала политическую дезинтеграцию. Западная часть Римской империи, которая стала очень широко распространенной в Риме из-за нападений варварских племен, вторгшихся в земли империи в результате внутренней борьбы, рождения христианства, межконфессиональных сражений и миграции народов, постоянно уменьшалась.
В результате в Западном Риме администрация вышла из рук императоров и была захвачена генералами, которые командовали специальными охранниками. Под командованием Алариха вестготы захватили побережье Адриатического моря в 397 году, а затем разграбили Рим в 410 году. А потом Северную Галлию в 406, а бургунты вторглись в Савойю в 443 году.
После того, как вандалы разбили Галлию и Испанию, они отправились в Африку. Они перешли из Африки в Рим и разграбили город. Папа Лев I смог остановить гуннов, когда он вошел в Италию в 452 году. В Италии администрация попала в руки местных племен, и императоры не имели власти. Один из вестготов, Одоакр, предводитель племени, сверг императора Ромула Августа в 476 году. Одоакр, послав имперские знаки в Византию, объявил себя королем Италии. Таким образом, Западная Римская империя была официально стала историей