1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
1) В чем состояла противоречивость советской внешней политики? Какое влияние на нее оказывала позиция Сталина?
Противоречивость советской внешней политики состояла в том, что внешняя политика СССР была направлена на «реализацию мировой социалистической революции» и ведение линии «пролетарской солидарности». То есть в первом случае внешняя политика направлена на поддержу пролетариев в разных странах, на поддерржку крестьян и антиколониальных сил, а во втором случае, СССР еще как считался с капиталистическими странами, просто потому что у него не было особенно выбора.
2) В чем проявлялось нарастание военной угрозы в 30-х годах?
Нарастание военной угрозы в 30е годы было связано с тем, что некогда угнетенные устаревшим миропорядком страны начинают агрессию против всего мира и объединяют свои силы. Например, в Европе это Германия и Италия, а в Азии – Япония.
3) Как вы думаете, можно ли было остановить агрессию фашистских государств в Европе? Почему не удалось этого сделать?
Да, агрессию фашистских государств в Европе можно было бы остановить, если бы европейские страны не откладывали создание системы коллективной безопасности, и если бы они не пытались поделить этот «пирог». У них были попытки вроде Мюнхенского соглашения, но все страны не желали примеряться с интересами других.
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
1) В чем состояла противоречивость советской внешней политики? Какое влияние на нее оказывала позиция Сталина?
Противоречивость советской внешней политики состояла в том, что внешняя политика СССР была направлена на «реализацию мировой социалистической революции» и ведение линии «пролетарской солидарности». То есть в первом случае внешняя политика направлена на поддержу пролетариев в разных странах, на поддерржку крестьян и антиколониальных сил, а во втором случае, СССР еще как считался с капиталистическими странами, просто потому что у него не было особенно выбора.
2) В чем проявлялось нарастание военной угрозы в 30-х годах?
Нарастание военной угрозы в 30е годы было связано с тем, что некогда угнетенные устаревшим миропорядком страны начинают агрессию против всего мира и объединяют свои силы. Например, в Европе это Германия и Италия, а в Азии – Япония.
3) Как вы думаете, можно ли было остановить агрессию фашистских государств в Европе? Почему не удалось этого сделать?
Да, агрессию фашистских государств в Европе можно было бы остановить, если бы европейские страны не откладывали создание системы коллективной безопасности, и если бы они не пытались поделить этот «пирог». У них были попытки вроде Мюнхенского соглашения, но все страны не желали примеряться с интересами других.