Роки правління Володимира Всеволодовича Мономаха вважаються найщасливішими і квітучими для Київської Русі. Мудрий державний діяч, який побував намісником смоленських, чернігівських, переяславських князівств і став великим князем Київським, талановитий полководець і мислитель, він золотими літерами вписав своє ім’я в історію держави Російського. «Повчання Володимира Мономаха» – це світське і одночасно філософське повчання своїм синам і всім майбутнім поколінням, воно і сьогодні викликає захоплення мудрістю цієї великої людини.
Володимир Мономах
Полководець і мислитель | Тhe-submarine.ru
Володимир Мономах з’явився на світ у 1053 році. Його батько, переяславський князь Всеволод, доводився сином Ярославу Мудрому. Через рік після народження онука помер його великий дід. Матір’ю Володимира, найвірогідніше, була близька родичка (можливо дочка) візантійського імператора Костянтина IX Мономаха. Звідси й прізвисько князя.
Дитячі та юнацькі роки майбутнього правителя Київського пройшли при дворі батька в Переяславі-Південному. До участі в полюванні на диких звірів батько залучив хлопчика ще дитиною. Як пізніше написав Мономах у своєму повчанні синам, він побував і в лапах ведмедя, і на рогах у туру.
Володимир Мономах
В юнацькі роки | Тhe-submarine.ru
Але це була всього лише «розминка». Адже в 13 років хлопчик потрапив на бойове терені, куди був узятий батьком для осягнення військової справи. У тому ж віці він почав самостійно княжити в Ростово-Суздальських землях, купуючи перший досвід державного управління.
Безцінний досвід знадобився, коли Володимир Мономах був поставлений на князювання Смоленськом. Це період з 1073 по 1078 роки. Смоленський князь брав активну участь у боях, допомагаючи сусідам у боротьбі з зовнішніми ворогами – половцями. Військові походи були частими. В 1076 році Мономах з Олегом Святославичем підтримав поляків, взявши участь у поході проти чехів. Пізніше разом з батьком і Святополком Ізяславичем двічі ходив проти Всеслава Полоцького.
Правління Володимира Мономаха
У 1078 році Всеволод Ярославич взявся княжити Києвом. Його 25-річному синові Володимиру Мономаху дістався Чернігів. Для захисту своєї вотчини молодий вельможа був змушений неодноразово відображати спустошливі набіги половців і монголо-татар. Півтора десятка років син був правою рукою свого батька. Він допомагав йому у вирішенні різних політичних питань і не раз ставав на чолі великокнязівських дружин, які здійснювали походи для упокорення бунтівників князів або знищення половецьких військ.
Володимир Мономах
Відбивав набіги половців | Тhe-submarine.ru
У 1093 році, коли батько помер, Володимир Мономах міг стати його наступником – князем Київським. Але за тодішніми правилами наступності столичний престол повинен був займати старший з Рюриковичів. На той момент таким виявився двоюрідний брат Святополк Ізяславич. Мономах не хотів міжусобної і братовбивчої війни і віддав престол братові. Сам вирушив правити Черніговом.
Ці 2 десятка років, з 1093 по 1113-ий, Володимир Мономах пізнав і радість перемог, і гіркоту поразок. У боях він втратив старшого сина і молодшого брата. У 1094 році віддав Чернігівські землі Олегу Святославовичу, залишивши за собою більш «скромний» Переяславське князівство.
Володимир Мономах
Об’єднав князів перед лицем ворога | Тhe-submarine.ru
Половці продовжували докучати Київської Русі. Регулярні набіги знекровлювали землі. Володимир Мономах став ідейним натхненником об’єднання князів перед обличчям спільного ворога. Деякі історики вважають, що саме він був ініціатором превентивних ударів по ворогові, організовуючи вилазки в Половецьку степ. Особливо успішним виявився похід в 1111 році, після якого Русь була врятована від набігів кочівників на тривалий час.
1)Кня́жі з'ї́зди були зборами удільних князів Київської держави, які не робили нічого для когось ,а саме для васальну залежність від великого князя Київського.2)Вотчина — спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в середньовічній Україні.3)Правда Ярославичів, або Устав Ярославичів — збір законів, виданий 1072 року князями Ізяславом, Святославом та Всеволодом, що найменували себе «Ярославичі», а доба правління та міжосібної боротьби відома як Тріумвірат Ярославичів.
Роки правління Володимира Всеволодовича Мономаха вважаються найщасливішими і квітучими для Київської Русі. Мудрий державний діяч, який побував намісником смоленських, чернігівських, переяславських князівств і став великим князем Київським, талановитий полководець і мислитель, він золотими літерами вписав своє ім’я в історію держави Російського. «Повчання Володимира Мономаха» – це світське і одночасно філософське повчання своїм синам і всім майбутнім поколінням, воно і сьогодні викликає захоплення мудрістю цієї великої людини.
Володимир Мономах
Полководець і мислитель | Тhe-submarine.ru
Володимир Мономах з’явився на світ у 1053 році. Його батько, переяславський князь Всеволод, доводився сином Ярославу Мудрому. Через рік після народження онука помер його великий дід. Матір’ю Володимира, найвірогідніше, була близька родичка (можливо дочка) візантійського імператора Костянтина IX Мономаха. Звідси й прізвисько князя.
Дитячі та юнацькі роки майбутнього правителя Київського пройшли при дворі батька в Переяславі-Південному. До участі в полюванні на диких звірів батько залучив хлопчика ще дитиною. Як пізніше написав Мономах у своєму повчанні синам, він побував і в лапах ведмедя, і на рогах у туру.
Володимир Мономах
В юнацькі роки | Тhe-submarine.ru
Але це була всього лише «розминка». Адже в 13 років хлопчик потрапив на бойове терені, куди був узятий батьком для осягнення військової справи. У тому ж віці він почав самостійно княжити в Ростово-Суздальських землях, купуючи перший досвід державного управління.
Безцінний досвід знадобився, коли Володимир Мономах був поставлений на князювання Смоленськом. Це період з 1073 по 1078 роки. Смоленський князь брав активну участь у боях, допомагаючи сусідам у боротьбі з зовнішніми ворогами – половцями. Військові походи були частими. В 1076 році Мономах з Олегом Святославичем підтримав поляків, взявши участь у поході проти чехів. Пізніше разом з батьком і Святополком Ізяславичем двічі ходив проти Всеслава Полоцького.
Правління Володимира Мономаха
У 1078 році Всеволод Ярославич взявся княжити Києвом. Його 25-річному синові Володимиру Мономаху дістався Чернігів. Для захисту своєї вотчини молодий вельможа був змушений неодноразово відображати спустошливі набіги половців і монголо-татар. Півтора десятка років син був правою рукою свого батька. Він допомагав йому у вирішенні різних політичних питань і не раз ставав на чолі великокнязівських дружин, які здійснювали походи для упокорення бунтівників князів або знищення половецьких військ.
Володимир Мономах
Відбивав набіги половців | Тhe-submarine.ru
У 1093 році, коли батько помер, Володимир Мономах міг стати його наступником – князем Київським. Але за тодішніми правилами наступності столичний престол повинен був займати старший з Рюриковичів. На той момент таким виявився двоюрідний брат Святополк Ізяславич. Мономах не хотів міжусобної і братовбивчої війни і віддав престол братові. Сам вирушив правити Черніговом.
Ці 2 десятка років, з 1093 по 1113-ий, Володимир Мономах пізнав і радість перемог, і гіркоту поразок. У боях він втратив старшого сина і молодшого брата. У 1094 році віддав Чернігівські землі Олегу Святославовичу, залишивши за собою більш «скромний» Переяславське князівство.
Володимир Мономах
Об’єднав князів перед лицем ворога | Тhe-submarine.ru
Половці продовжували докучати Київської Русі. Регулярні набіги знекровлювали землі. Володимир Мономах став ідейним натхненником об’єднання князів перед обличчям спільного ворога. Деякі історики вважають, що саме він був ініціатором превентивних ударів по ворогові, організовуючи вилазки в Половецьку степ. Особливо успішним виявився похід в 1111 році, після якого Русь була врятована від набігів кочівників на тривалий час.
Объяснение:
1)Кня́жі з'ї́зди були зборами удільних князів Київської держави, які не робили нічого для когось ,а саме для васальну залежність від великого князя Київського.2)Вотчина — спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в середньовічній Україні.3)Правда Ярославичів, або Устав Ярославичів — збір законів, виданий 1072 року князями Ізяславом, Святославом та Всеволодом, що найменували себе «Ярославичі», а доба правління та міжосібної боротьби відома як Тріумвірат Ярославичів.