Более или менее достоверные сведения об украинских казаках появляются с конца ХV в. (Первые исторические упоминания датируются 1489 г., хроникаМартина Бельского, и 1492 г.,письмо Великого князяЛитовского Александракрымскому хану Менгли-Гирея). Однако следует иметь в виду, что эти даты появления казачества являются условными, они лишь отражают долговременный исторический процесс, начатый ранее, в ходе которого украинское казачество определенноеобщественное эволюцию, из бытового явления превратилось в отдельное сословие со своими привилегиями.
Причин появления украинского казачества, обусловленные такими взаимосвязанными факторами:
Во-первых - это естественное стремление людей к личной, хозяйственной, духовной и политической свободы, которую они в Польско-Литовском государстве постепенно теряли. Чтобы получить эту свободу, смелые, Самые предприимчивые крестьяне и мещане Подолья, Волыни, Киевщины, а также Западного Подолья и Галичины бежали с давно обжитых земель сначала в степи Южной Брацлавщины и Киевщины, а впоследствии в бескрайние просторы Дикого Поля и за Днепровские пороги.
Во-вторых - на этих необжитых землях крестьяне находили личную свободу, но вместе с тем жизнь здесь проходило на грани смертельного риска, под постоянной угрозой вражеского татаро-турецкого нападения и уничтожения, поэтому они постоянно должны быть готовыми к отражению и борьбе с врагом
До появления украинского казачества вели и такие глубинные причины, как инстинкт самосохранения народа, нежелание части элиты нации потерять величие княжеской эпохи, независимости, которая, хотя минимально, но еще удерживалась в др. пол. ХУ вв.
Казацкий стан воплощал споковичне стремление человека к свободе, свободе, романтики, славы, мужества, это было бегство и защита от принуждения, подданства, унижения и т. д.
Итак, причины, которые обусловили возникновение украинского казачества, имели комплексный характер. К ним относились как экономические, политические, военно-стратегические, так и социальные факторы. Игнорирование или, наоборот, гипертрофированное изображение любого из них приводят к деформированного воспроизведение обстоятельств появления и развития казачества. Здесь нецелесообразно отдавать приоритет хозяйственным занятием населения перед необходимостью защиты южного пограничья от вторжений татар или акцентировать внимание лишь на побегах от господ как одной из форм социальной борьбы в ущерб другим факторам. Только с учетом всех обстоятельств, причем не механически, а в широком диалектической взаимосвязи, можно приблизиться к воссоздания целостной картины возникновения и начальных этапов развития украинского казачества.
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Польсько-радянська війна. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.
Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.
Польсько-радянська війна 1920
Російсько-польські війни
Українсько-більшовицька війна 1917—1921
Polish-soviet war montage.jpg
Вгорі зліва: Польські танки Renault FT 1-го польського танкового полку під час битви за Динабург, січень 1920 Нижче зліва: Польські та українські війська на Хрещатику під час Київського наступу], 7 травня 1920 Вгорі справа: Гніздо польського кулемета Шварцлозе M.07/12 під час битви при Радзиміні, серпень 1920 Посередині: Польські оборонні споруди з позицією кулемета біля Мілосни, в селі Янки, Битва при Варшаві серпень 1920 Знизу зліва: Російські в'язні в дорозі між Радзиміном і Варшавою після нападу Червоної армії на Варшаву Знизу праворуч: Польські окопи в Білорусі під час битви на Німані, жовтень 1920
Дата: 14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920 (1 рік, 8 місяців і 4 дні)
Ризький мир був підписаний 18 березня 1921 року
Місце: Україна, Білорусь, Польща, Литва
Результат: Перемога Польщі, Ризький мир (1921)
Територіальні зміни: * Польща взяла під контроль сучасну Західну Україну та Західну Білорусь (Креси в міжвоєнній Польщі).
* РСФРР взяв під контроль сучасну східну Україну та східну Білорусь.
Сторони
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РСФРР
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg УСРР
Flag of Poland.svg Польща
Flag of Ukraine.svg УНР
Командувачі
Михайло Тухачевський
Юзеф Пілсудський
Симон Петлюра
Втрати
бл. 100–150 тис. убитих бл. 60 тис. убитих
Польсько-радянська війна[N 1] (14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920) — війна між Польською республікою і Українською Народною Республікою, з одного боку, і РСФРР з другого, у квітні-жовтні 1920 року. Це була спроба радянської армії прорватися через Польську республіку до Німецької держави, щоб захопити її та звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу.
Зміст
1 Етапи
2 Переддень
3 Наступ польсько-українських союзників
4 Контрнаступ більшовиків
5 Львівська операція
6 Диво на Віслі
7 Відступ Червоної армії
8 Перемовини та перемир'я
9 Ризький мир
10 Див. також
11 Примітки
12 Джерела
13 Посилання
Етапи
1-й етап — з квітня по травень
2-й етап — з травня по серпень
3-й етап — з серпня по жовтень
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013)
Переддень
Згідно з умовами Варшавського договору 1920 року уряд Юзефа Пілсудського відмовився від претензій поширюватися до кордонів Речі Посполитої 1772 р. (тобто до першого поділу Речі Посполитої) і визнав територію Надніпрянської України, що була окупована більшовицькими військами, за УНР. Військова конвенція 24. 4. 1920 між УНР і Польщею проголошувала армії обох держав союзниками у боротьбі за визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід.
Наступ польсько-українських союзників
25 квітня 1920 об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували Збруч, 26 квітня зайняли Житомир і Коростень, і за тиждень боїв вибили червоноармійські підрозділи із Житомирщини, Бердичева, Козятина і 7 травня 1920 року вступили у Київ. У боях за українську столицю відзначилась 6-та стрілецька дивізія полковника Марка Безручка.
Червень 1920
Наступ польсько-українських військ підтримали дві бригади Червоної Української Галицької Арміі, які 23 квітня перейшли на сторону Армії Української Народної Республіки під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка (польське командування їх невдовзі інтернувало). 27 квітня до Могилева-Подільського вступили частини 2-ї стрілецької дивізії полковника О. Удовиченка. Того ж дня до Бару, Могилівського повіту, Подільської губернії, вступило польське військо, яке обеззброїло третю бригаду ЧУГА. В Михнівці польські війська оточили першу бригаду ЧУСС. З оточення у напрямку Києва прорвалися 2 тис. стрільців і старшин. Кінна бригада ЧУГА отамана Е. Шепаровича (до 600 шабель) з'єдналася з армією УНР, що перебувала у Зимовому поході. За іншими джерелами, галицька бригада отамана Е. Шепаровича з'єдналася з армією УНР 25 квітня — 3-й Галицький кінний полк ЧУГА Шепаровича 6 квітня повстав проти більшовиків, зайняв Тираспіль, звідки вирушив у повстанчий рейд.
Причин появления украинского казачества, обусловленные такими взаимосвязанными факторами:
Во-первых - это естественное стремление людей к личной, хозяйственной, духовной и политической свободы, которую они в Польско-Литовском государстве постепенно теряли. Чтобы получить эту свободу, смелые, Самые предприимчивые крестьяне и мещане Подолья, Волыни, Киевщины, а также Западного Подолья и Галичины бежали с давно обжитых земель сначала в степи Южной Брацлавщины и Киевщины, а впоследствии в бескрайние просторы Дикого Поля и за Днепровские пороги.
Во-вторых - на этих необжитых землях крестьяне находили личную свободу, но вместе с тем жизнь здесь проходило на грани смертельного риска, под постоянной угрозой вражеского татаро-турецкого нападения и уничтожения, поэтому они постоянно должны быть готовыми к отражению и борьбе с врагом
До появления украинского казачества вели и такие глубинные причины, как инстинкт самосохранения народа, нежелание части элиты нации потерять величие княжеской эпохи, независимости, которая, хотя минимально, но еще удерживалась в др. пол. ХУ вв.
Казацкий стан воплощал споковичне стремление человека к свободе, свободе, романтики, славы, мужества, это было бегство и защита от принуждения, подданства, унижения и т. д.
Итак, причины, которые обусловили возникновение украинского казачества, имели комплексный характер. К ним относились как экономические, политические, военно-стратегические, так и социальные факторы. Игнорирование или, наоборот, гипертрофированное изображение любого из них приводят к деформированного воспроизведение обстоятельств появления и развития казачества. Здесь нецелесообразно отдавать приоритет хозяйственным занятием населения перед необходимостью защиты южного пограничья от вторжений татар или акцентировать внимание лишь на побегах от господ как одной из форм социальной борьбы в ущерб другим факторам. Только с учетом всех обстоятельств, причем не механически, а в широком диалектической взаимосвязи, можно приблизиться к воссоздания целостной картины возникновения и начальных этапов развития украинского казачества.
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Польсько-радянська війна. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.
Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.
Польсько-радянська війна 1920
Російсько-польські війни
Українсько-більшовицька війна 1917—1921
Polish-soviet war montage.jpg
Вгорі зліва: Польські танки Renault FT 1-го польського танкового полку під час битви за Динабург, січень 1920 Нижче зліва: Польські та українські війська на Хрещатику під час Київського наступу], 7 травня 1920 Вгорі справа: Гніздо польського кулемета Шварцлозе M.07/12 під час битви при Радзиміні, серпень 1920 Посередині: Польські оборонні споруди з позицією кулемета біля Мілосни, в селі Янки, Битва при Варшаві серпень 1920 Знизу зліва: Російські в'язні в дорозі між Радзиміном і Варшавою після нападу Червоної армії на Варшаву Знизу праворуч: Польські окопи в Білорусі під час битви на Німані, жовтень 1920
Дата: 14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920 (1 рік, 8 місяців і 4 дні)
Ризький мир був підписаний 18 березня 1921 року
Місце: Україна, Білорусь, Польща, Литва
Результат: Перемога Польщі, Ризький мир (1921)
Територіальні зміни: * Польща взяла під контроль сучасну Західну Україну та Західну Білорусь (Креси в міжвоєнній Польщі).
* РСФРР взяв під контроль сучасну східну Україну та східну Білорусь.
Сторони
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РСФРР
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg УСРР
Flag of Poland.svg Польща
Flag of Ukraine.svg УНР
Командувачі
Михайло Тухачевський
Юзеф Пілсудський
Симон Петлюра
Втрати
бл. 100–150 тис. убитих бл. 60 тис. убитих
Польсько-радянська війна[N 1] (14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920) — війна між Польською республікою і Українською Народною Республікою, з одного боку, і РСФРР з другого, у квітні-жовтні 1920 року. Це була спроба радянської армії прорватися через Польську республіку до Німецької держави, щоб захопити її та звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу.
Зміст
1 Етапи
2 Переддень
3 Наступ польсько-українських союзників
4 Контрнаступ більшовиків
5 Львівська операція
6 Диво на Віслі
7 Відступ Червоної армії
8 Перемовини та перемир'я
9 Ризький мир
10 Див. також
11 Примітки
12 Джерела
13 Посилання
Етапи
1-й етап — з квітня по травень
2-й етап — з травня по серпень
3-й етап — з серпня по жовтень
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013)
Переддень
Згідно з умовами Варшавського договору 1920 року уряд Юзефа Пілсудського відмовився від претензій поширюватися до кордонів Речі Посполитої 1772 р. (тобто до першого поділу Речі Посполитої) і визнав територію Надніпрянської України, що була окупована більшовицькими військами, за УНР. Військова конвенція 24. 4. 1920 між УНР і Польщею проголошувала армії обох держав союзниками у боротьбі за визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід.
Наступ польсько-українських союзників
25 квітня 1920 об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували Збруч, 26 квітня зайняли Житомир і Коростень, і за тиждень боїв вибили червоноармійські підрозділи із Житомирщини, Бердичева, Козятина і 7 травня 1920 року вступили у Київ. У боях за українську столицю відзначилась 6-та стрілецька дивізія полковника Марка Безручка.
Червень 1920
Наступ польсько-українських військ підтримали дві бригади Червоної Української Галицької Арміі, які 23 квітня перейшли на сторону Армії Української Народної Республіки під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка (польське командування їх невдовзі інтернувало). 27 квітня до Могилева-Подільського вступили частини 2-ї стрілецької дивізії полковника О. Удовиченка. Того ж дня до Бару, Могилівського повіту, Подільської губернії, вступило польське військо, яке обеззброїло третю бригаду ЧУГА. В Михнівці польські війська оточили першу бригаду ЧУСС. З оточення у напрямку Києва прорвалися 2 тис. стрільців і старшин. Кінна бригада ЧУГА отамана Е. Шепаровича (до 600 шабель) з'єдналася з армією УНР, що перебувала у Зимовому поході. За іншими джерелами, галицька бригада отамана Е. Шепаровича з'єдналася з армією УНР 25 квітня — 3-й Галицький кінний полк ЧУГА Шепаровича 6 квітня повстав проти більшовиків, зайняв Тираспіль, звідки вирушив у повстанчий рейд.
ня.
Объяснение: