Такі обставини змусили князь Володимира охрестити русь-УКраїну:
1) Для покращення відносин ,насамперед, з Візантіею, та з іншими країнами Європи.
2) Князь Володимир вважав, що едина релігія для всієї держиви збільшить ії стабільніть на неділимість.
3) Відповідно до візантійської моделі християнства світська влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя: ідеологічну підтримку своїм державотворчим планам він отримував, а контроль над цим з боку церкви не встановлювався
Объяснение:
1* у Середньовічі володарі християнських країн вважали рівними один одного, а по підношенню до нехрещених діяли всілякі обмеження.
2* Одночасне проведення адміністративної та релігійної реформ зламали сепаратизм місцевих князів та племінних вождів, утвердили єдиновладдя київського князя як основу політичної моделі управління Руссю
3) унифицировал богослужение и все церковные обряды.
Реформа центрального и местного управления (губная реформа)
Она была проведена в середине 1550-х гг., в соответствии с ней власть на местах переходила к губным и земским старостам.
В целом реформы Ивана Грозного, проведенные в 1550-е гг укреплению процесса централизации Российского государства, были направлены на усиление власти царя.
Реформы дали возможность приступить к решению важных внешнеполитических задач.
Такі обставини змусили князь Володимира охрестити русь-УКраїну:
1) Для покращення відносин ,насамперед, з Візантіею, та з іншими країнами Європи.
2) Князь Володимир вважав, що едина релігія для всієї держиви збільшить ії стабільніть на неділимість.
3) Відповідно до візантійської моделі християнства світська влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя: ідеологічну підтримку своїм державотворчим планам він отримував, а контроль над цим з боку церкви не встановлювався
Объяснение:
1* у Середньовічі володарі християнських країн вважали рівними один одного, а по підношенню до нехрещених діяли всілякі обмеження.
2* Одночасне проведення адміністративної та релігійної реформ зламали сепаратизм місцевих князів та племінних вождів, утвердили єдиновладдя київського князя як основу політичної моделі управління Руссю
1) проведено укрепление вооруженных сил страны. Ядро армии теперь составляло дворянское ополчение, которое должно было стать опорой власти самодержца;
2) составлено Уложение о службе, согласно которому дворянин мог служить с 15 лет, служба передавалась при этом по наследству;
3) в 1550 г. было создано постоянное стрелецкое войско, которое в конце XVI в. являлось мощной боевой силой Российского государства.
Судебная реформа
В 1550 г. был издан «Судебник» – свод законов, предусматривающих усиление централизованной власти.
Церковная реформа
Перемены, связанные с централизацией государства, отразили решения созванного в 1551 г. по инициативе царя и митрополита Собора русской церкви.
Его назвали Стоглавом, так как его решения были сформулированы в 100 главах.
Стоглавый собор: 1) оформил общерусский список святых; 2) проверил церковные книги;
3) унифицировал богослужение и все церковные обряды.
Реформа центрального и местного управления (губная реформа)
Она была проведена в середине 1550-х гг., в соответствии с ней власть на местах переходила к губным и земским старостам.
В целом реформы Ивана Грозного, проведенные в 1550-е гг укреплению процесса централизации Российского государства, были направлены на усиление власти царя.
Реформы дали возможность приступить к решению важных внешнеполитических задач.