Самостійна робота. Визначити вид односкладного речення. Підкреслити головні члени речення.
Пливемо назустріч сонцю. Як дбаєте, так і маєте. Здавна вербу на Україні вважають священним деревом. Тиха, безвітряна ніч. А від ставу потягнуло холодом. Люблю новорічну чарівну ніч. Надворі вже зовсім смеркло. Чесне діло роби сміло. Біля школи споруджують казкове льодове містечко. Степовою засніженою стежкою, мов на крилах, лечу до рідного села. Хороше і тепло мені на душі. Працюй добре – матимеш усе. Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливають холодною водою. А ось ліси, вкриті сніжно-білою ковдрою. Не люблю я осінньої зливи. Світлая, дивная ніч.
Объяснение:
Дани́ло Апо́стол (4 (14) грудня 1654[1] — 17 (29) січня 1734[1]) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на Лівобережній Україні (1727-1734). Представник козацького роду Апостолів волоського походження. Син Павла Апостола. Народився на Полтавщині. Двічі обіймав посаду миргородського полковника (1682-1686, 1693-1727)[1]. Учасник азовсько-дніпровських походів 1695-1696 року, організованих Московією до османських володінь у Північному Причорномор'ї. 1696 року розбив на річці Ворсклі кримського хана Селіма І та прокримського гетьмана Петрика[1]. Брав участь у Північній війні 1700-1721 років проти Швеції. 1701 року призначений наказним гетьманом, водив козаків до Ліфляндії, відзначився у битві під Ераствером. 1704 року делегований Петром І на чолі 3-тисячного корпусу козаків на до королю Речі Посполитої Августу II. 1705 року брав участь у битві під Варшавою, але через сварку із московським командуванням самовільно повернувся в Україну[1].
Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 року); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 року був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви святого Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати Івана Мазепи) (1698—1701)
Церква Різдва Богородиці (1696)
Микільська лікарняна церква (кінець 1690-х)
Трапезна Покрови Богородиці (кінець 1690-х, знищена більшовиками у 1960-их)
Вознесенська церква (1701—1705)
Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695)
Військовий Микільський собор (1690—1696)
Богоявленський собор (1693)
Софійський собор у Києві (1697—1700)
Дзвіниця, дзвін і мури Софіївського монастиря у Києві (1699—1707)
Дзвіниця Пустинно-Миколаївського монастиря (друга половина 1690-х)
Собор Живоначальної Трійці в Батурині (1692)
Церква Святого Миколи в Батурині
Воскресенська церква в Батурині
Церква Покрови Богородиці в Батурині
Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря
Успенська церква Глухівського монастиря (1692)
Трапезна та дзвіниця Глухівського монастиря
Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря
Мала трапезна церква Густинського монастиря