За своєю суттю тогочасне суспільство було феодальним. Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками. Для станової організації суспільства, що зазвичай містить декілька станів, характерна ієрархічна будова, виражена в нерівності становища і привілеях. Соціальна структура українського суспільства ХІV—ХV ст. була доволі розмаїтою. Основними станами були шляхта, духовенство, міщани і селянство.
Главной целью внутренней политики первых князей был сбор налогов. олег, как только утвердился в киеве, стал хлопотать об установлении дани с подвластных племен. ольга объезжала подвластные земли и также вводила «уставы и оброки, дани и погосты», т.е. учреждала сельские судебно-податные округа. дань получалась двумя способами: или подвластные племена привозили ее в киев, или князья сами ездили за нею по племенам. первый способ сбора назывался повозом, второй полюдьем. полюдье – это административно-финансовая поездка князя по подвластным племенам. она была главной часть внутренней политики первых правителей.
За своєю суттю тогочасне суспільство було феодальним. Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками. Для станової організації суспільства, що зазвичай містить декілька станів, характерна ієрархічна будова, виражена в нерівності становища і привілеях. Соціальна структура українського суспільства ХІV—ХV ст. була доволі розмаїтою. Основними станами були шляхта, духовенство, міщани і селянство.