Съезд представителей 5 областей Казахстана в Уральске в декабре … 2. А. Букейханов, не желая мириться с передачей земли в частную собственность, отрицанием светскости государства и национальной автономии, объявил о выходе из партии …
3. Национально-политическое управление в рамках одного государства …
4. Партия «Алаш» была создана в июле 1917 г. в Оренбурге на …
5. Печатный орган партии …
6. Самыми важными вопросами повестки съезда были …
7. Проект партии «Алаш» был опубликован …
8. Программу партии подготовили …
9. Главная цель программы …
10. Партия «Алаш» не восприняла и осудила … идеологию, основанную на классовом подходе
Наприкінці VII – початку VI ст. до н. е. греки заснували ряд колоній у Північному Причорномор’ї. У IV ст. до н. е. для грецьких міст на Україні настала пора розвитку. Найбагатшою з них була Ольвія, розташована в гирлі Бугу, вона була центром торгівлі між Грецією та її чорноморськими колоніями.
До центрів торгівлі належали Херсонес і Феодосія в Криму, Пантікапей (Керч), східний Крим, але розквіту прийшов кінець. Почалися сварки між верхівкою та рабами, почастішали напади кочівників.
Зміцнення Риму завдало політичну поразку еллінському світу, майже ціле століття тримався Пантікапей з сусідніми містами, але у 68 р. до н. е. Рим оволодіває Чорноморським узбережжям.
Це повертає грецьким містам на Україні економічну та політичну стабільність. Проте панувати грекам на Україні залишалось недовго. Готи і гуни їх знищили зовсім.
Перші слов’янські державні утворення. Антське царство
З початку VI ст. до н. е. землеробський люд стає дедалі політичним. Дослідження їхніх мовних, етнічних, культурних рис вказують на те, що люди ці були слов‘янами – прямими нашими предками, першими українцями.
Порівняно з міграцією кочовиків розселення слов‘ян являло собою повільний рух із правослов’янських земель. Він (рух) охопив великі території. Розселення носило мирний характер, за винятком окремих сутичок на кордонах з Візантією. Слов‘яни на нові землі як колоністи, а не загарбники
Князь Мстислав получил прозвище Великий и это не случайно. Если оценивать его правление в качестве Киевского князя целиком, то можно сказать что оно было весьма успешным. Были конечно и неудачи, но успехов было намного больше, в сравнительно значении.
Заслугой Мстислава Владимировича стало объединение русских земель. Ему удалось, хоть и не долго, но предотвратить межусобную борьбу между князьями и тем самым добиться единства всего государства. Это перемирие было прерван лишь после смерти Мстислав Великого.
При его правления удалось расширить границы Руси путем присоединения новых земель. Это произошло благодаря ряду военных походов на соседние территории и обретение в них побед. Таким образом были разбиты половцы, а их земля стала частью Киевской Руси.
Мстислав и внутреннему развитию страны. При нем был отмечен рост городов.
Самый яркий из этих примеров Новгород и его княжество. Мстиславом было возведено множество церквей. Не маловажным достижением Великого князя была справедливая политика налогообложения. Установленная им подать была не баснословной, а очень разумной и умеренной. Это позволяло крестьянам и феодалам не бедствовать, а успешно вести хозяйство.
Все эти заслуги перед родиной и соотечественниками вызывали глубокое уважение последних к князю Мстиславу.