Причини Національно-визвольної війни: посилення національно культурного та релігійного гноблення, козацтво опинилось, по суті, поза законом, зловживання місцевої адміністрації, збільшення економічного визиску населення.
Характер: національно визвольний, релігійний (захист православної віри супроти наступу католицизму) та буржуазний (бо, по суті, відбувалась ліквідація феодальних відносин і перехід до капіталізму).
Рушійні сили: козацтво і православна шляхта (організатори і найдієвіша сила), селянство (найчисельніша сила, але її дії шкодили своєю стихійністю та анархізмом), православне духовенство (як організуюча сила, ідеологи повстання), православні міщани (їх роль була незначною через малу чисельність).
Початок національно-визвольної війни (1648–1649). Січень — 17 квітня 1648 р. — Хмельницький захопив Січ, де був проголошений гетьманом.
Періодизація укр.-національної війни: 1 – лютий 1648-червень 1652 – початок національно –визвольних змагань – створення державності; 2 – червень 1652- серпень 1657 рр. прагнення союзу з Росією з метою завершення війни із Польщею; 3 – вересень 1657 – червень 1663 рр. – Руїни та розв’язок громадянської війни між Лівобережною та Правобережною Укр.; 4 – липень 1663 – червень 1668 рр. – політика Московської держави та Польщі спрямована на перерозподіл українських земель; 5 - липень 1668 – вересень 1676 рр. – знищення державних інституцій на Правобережній Україні та поразка революції.
Лжедми́трий I, официально именовавший себя царевич (затем царь) Дмитрий Иванович[1][2], в сношениях с иностранными государствами — Император Димитрий (лат. Demetrius Imperator, ум. 17 (27) мая 1606) — царь России с 1 (11) июня 1605 года по 17 (27) мая 1606 года, по устоявшемуся в историографии мнению — самозванец, выдававший себя за чудом младшего сына Ивана IV Грозного — царевича Дмитрия. Первый из нескольких самозванцев, именовавших себя сыновьями Ивана Грозного и претендовавших на российский престол (см. Лжедмитрий II, Лжедмитрий III, Лжедмитрий IV, Молчанов, Михаил Андреевич).
Лжедмитрий I
(официально — царь Дмитрий Иванович)
Лжедмитрий I
Портрет из замка Мнишков в Вишневце
Флаг Государь, Царь и Великий Князь всея Руси (узурпатор)
1 (11) июня 1605 — 17 (27) мая 1606
Коронация
30 июля (9 августа) 1605
Предшественник
Фёдор II Годунов
Преемник
После гибели Лжедмитрия I начался период двоевластия. Одно правительство возглавлял Василий IV Шуйский, другое — Лжедмитрий II
Причини Національно-визвольної війни: посилення національно культурного та релігійного гноблення, козацтво опинилось, по суті, поза законом, зловживання місцевої адміністрації, збільшення економічного визиску населення.
Характер: національно визвольний, релігійний (захист православної віри супроти наступу католицизму) та буржуазний (бо, по суті, відбувалась ліквідація феодальних відносин і перехід до капіталізму).
Рушійні сили: козацтво і православна шляхта (організатори і найдієвіша сила), селянство (найчисельніша сила, але її дії шкодили своєю стихійністю та анархізмом), православне духовенство (як організуюча сила, ідеологи повстання), православні міщани (їх роль була незначною через малу чисельність).
Початок національно-визвольної війни (1648–1649). Січень — 17 квітня 1648 р. — Хмельницький захопив Січ, де був проголошений гетьманом.
Періодизація укр.-національної війни: 1 – лютий 1648-червень 1652 – початок національно –визвольних змагань – створення державності; 2 – червень 1652- серпень 1657 рр. прагнення союзу з Росією з метою завершення війни із Польщею; 3 – вересень 1657 – червень 1663 рр. – Руїни та розв’язок громадянської війни між Лівобережною та Правобережною Укр.; 4 – липень 1663 – червень 1668 рр. – політика Московської держави та Польщі спрямована на перерозподіл українських земель; 5 - липень 1668 – вересень 1676 рр. – знищення державних інституцій на Правобережній Україні та поразка революції.
Лжедми́трий I, официально именовавший себя царевич (затем царь) Дмитрий Иванович[1][2], в сношениях с иностранными государствами — Император Димитрий (лат. Demetrius Imperator, ум. 17 (27) мая 1606) — царь России с 1 (11) июня 1605 года по 17 (27) мая 1606 года, по устоявшемуся в историографии мнению — самозванец, выдававший себя за чудом младшего сына Ивана IV Грозного — царевича Дмитрия. Первый из нескольких самозванцев, именовавших себя сыновьями Ивана Грозного и претендовавших на российский престол (см. Лжедмитрий II, Лжедмитрий III, Лжедмитрий IV, Молчанов, Михаил Андреевич).
Лжедмитрий I
(официально — царь Дмитрий Иванович)
Лжедмитрий I
Портрет из замка Мнишков в Вишневце
Флаг Государь, Царь и Великий Князь всея Руси (узурпатор)
1 (11) июня 1605 — 17 (27) мая 1606
Коронация
30 июля (9 августа) 1605
Предшественник
Фёдор II Годунов
Преемник
После гибели Лжедмитрия I начался период двоевластия. Одно правительство возглавлял Василий IV Шуйский, другое — Лжедмитрий II
Вероисповедание
православие, принял католицизм
Рождение
XVI век
Москва, Русское царство
Смерть
17 (27) мая 1606
Москва
Род
Рюриковичи
Династия
претендовал на принадлежность к Рюриковичам
Супруга
Марина Мнишек
Дети
нет