Синквейн про Князя Данило (История Украины)
Синквейн «Князь Данило» - это форма из пяти строчек, связанных между собой по смыслу.
1-я строчка. Князь Данило.
2-я строчка - три прилагательных.
3-я строчка – четыре глагола.
4-я строчка – фраза из пяти слов.
5-я строчка – вывод – имя существительное.
давньогрецькі храми
Найважливішим завданням архітектури у греків, як і будь-якого взагалі народу, було будівництво храмів. Воно породило і виробило художні форми, які перейшли потім до споруд будь-якого роду. У всі продовження історичного життя Греції її храми постійно зберігали один і той же основний тип, згодом засвоєний і римлянами. Грецькі храми анітрохи не походили на храми Єгипту і Сходу: це були не колосальні, що вселяють релігійний страх таємничі капища грізних, жахливих божеств, а веселі, привітні оселі людиноподібних богів, влаштовані на зразок жител смертних, але тільки більш витончені і багаті. Якщо вірити Павзаній, спочатку храми будувалися з дерева. Потім їх стали споруджувати з каменю, причому, проте, втрималися деякі елементи і прийоми дерев'яного зодчества. Грецький храм представляв собою будівлю в основному помірних розмірів, що стояло всередині священної огорожі (ι 'ερόν) на фундаменті про декілька щаблях і представляло в най шому своєму виді схожість з довгастим будинком, що має в плані два складені разом квадрата і двускатную, досить положисту дах; одна з коротких його сторін не виходила назовні стіною, яку тут замінювали дві пілястри по краях і стоять в прольоті між ними дві (іноді 4, 6 і т. д., але завжди парні числом) колони, кілька відступивши вглиб будівлі (звичайно на ⅓ квадрата), воно було перегороджено поперечною стіною з дверима в середині, так що виходили рід ганку або критих сіней (притвор, πρόναος) і внутрішнє, замкнутий з усіх боків приміщення - святилище (ναός, cella), де стояла статуя божества і куди ніхто не мав права входити, крім жерців. Подібне будівлю звані. «Храмом в пилястрах» (ι 'ερόν ε' ν παραστάσιν, templum in antis). У деяких випадках абсолютно таке ж ганок, як і з переднього фаса, влаштовувалося і з протилежного боку (ο 'πισθόδομος, posticum). Пілястри і колони сіней підпирали стелю і дах, причому остання утворювала над ними трёхугольний фронтон. Ця най ша форма в більш великих і розкішних храмах ускладнювалася деякими додатковими частинами, через що відбулися наступні види храмів:
ответ:Новгородская боярская (или аристократическая) республика имела очень выгодное ЭГП: она располагалась на самом севере и занимала самую большую по тем временам территорию. Земледелие было развито слабо из-за климатических условий, зато новгородцы активно занимались бортничеством и добычей пушнины. Очень хорошо были развиты купеческое и ремесленное сословия, из чего делаем вывод, что торговля и ремесло были на хорошем уровне + Новгороду повезло, они могли торговать с Европой.
Самые крупные города - Великий Новгород и Псков. Княжеская власть была очень слабой, главный орган городской власти - вече. Главная задача вече - избирать главных должностных лиц:
1.Посадник - глава правительства (управление + суд)
2.Владыка - руководитель новгородской православной церкви
Распоряжался казной, контролировал международные отношения Новгорода.
3. Тысяцкий - глава новгородского ополчения. Ведал сбором налогов, в его подчинении находился суд по торговым делам.
4. Князь - князя вече приглашало в случае войны. Он не имел никаких других прав, и даже резиденция князя находилась вне городских стен (чтобы он не решил ненароком власть захватить).
Также вече определяло военную политику. В реальности хозяевами на вече были так называемые 300 "золотых поясов" - богатейшие бояре Новгорода.
Новгород был разделен на 5 районов,которые назывались концы (отсюда выражение "во все концы").
Собирались 2 вида вече: кончанское (районное) и уличное.
Все что смогла найти может быть полезным