Северная война (причины, цель, этапы, итоги) важнейшим направлением внешней политики петра i было получение выхода к морю. в результате северной войны, начавшейся с ряда поражений, была достигнута победа и заключён выгодный для российской империи ништадтский мирный договор. основные начало войны. осада нарвы в ноябре 1699г. россия имела против швеции договоры и с саксонией, и с данией. города ям, копорье и сыренау сразу добровольно сдались , и 22 сентября передовой отряд вместе с петром i появился под нарвой. самое печальное стряслось при неожиданной контратаке шведов 19 ноября 1700г. – массовая измена офицеров-иностранцев, на другой день генералы капитулировали. полное поражение, принесшее 6 тыс. погибших. поражение буквально удесятерило организаторскую деятельность петра i. первый период август 1702г. – вытеснили шведов с ладожского озера и района реки ижоры. после этого была организована осада нотебурга. 11 октября шведы капитулировали. апрель 1703г. – сдалась крепость ниеншанц в устье реки охты, новую крепость решено было основать ближе к морю. так 16 мая 1703г. – заложена петропавловская крепость, положившая начало санкт-петербургу. 1704г. – шведы сдались под дерптом, что позволило быстро перебросить полки по нарву. 9 августа город был взят. 28 сентября 1708г. – крупнейшее сражение у деревни лесной, победа войск. «мать полтавской баталии» — так называл петр i битву у лесной. 27 июня 1709г. – полтавская битва, победа россии. в итоге к концу 1704г. войска овладели практически основной территорией лифляндии и эстляндии. так была сломлена военная мощь швеции, и наступил решающий перелом в ходе северной войны. так засияла и слава оружия. россия заявила свои права на статус великой европейской державы. на следующем этапе войны решающие действия были за флотом 27 июля 1714г. – сражение у мыса гангут, окончившееся победой россии. с 1716г. перестала быть союзником. в итоге кампании 1714г. не только финляндия, но и все южное побережье было освобождено от шведов. уже в 1713г. вся архангельская торговля была переведена в петербург. завершение войны 27 июля 1720г. – российский флот одержал блестящую победу над при гренгаме. 1721г. – ништадский мир. швеция уступила россии лифляндию, эстляндию, ингерманландию и часть карелии с выборгом, с ригою, динамюндом, перновом, ревелем, дерптом, нарвою и т.д. испания-посредник при заключении ништадтского мира россия в итоге долгой и мучительной войны заняла важнейшее место в европе и, став морской державой, способствовала развитию своей .
Наука З початком війни відбулось об'єднання кількох інститутів Академії наук України, які були евакуйовані на Схід. Переважна їх більшість, а також Президія АН України працювали в Уфі. На базі промислових підприємств продовжували працювати Інститут електрозварювання у Нижньому Тагілі, Інститут енергетики — у Копейську (Челябінська обл.), Інститут чорної металургії — у Свердловську, фізико-технічний інститут — в Алма-Аті. Усі вони мали тісні виробничі зв'язки щонайменше з 300 промисловими підприємствами Російської Федерації, Казахстану. Інститут електрозварювання АН УРСР, очолюваний відомим вченим Є. Патоном, досяг вагомих результатів у зварюванні корпусів танків Т-34, упроваджував цю технологію безпосередньо на 10 танкових заводах і 6 заводах, що виготовляли авіабомби. М. Стражеско інтенсивно працював над вивченням ранової інфекції і ранового сепсису. Усі свої знання і досвід віддавав лікуванню поранених воїнів хірург-офтальмолог В. Філатов, який очолював Український інститут очних хвороб, що перебував у Ташкенті. Важливі завдання постали перед українською історичною наукою, яка була покликана роз'яснювати високі цілі визвольної війни, розкривати перед широкими масами героїчне минуле народу, його самовіддану боротьбу проти загарбників у різні періоди історії. За час евакуації було видано перший том чотиритомного підручника "Історія України" для вузів, що охоплював період з найдавніших часів до 1654 p., науково-популярний "Нарис історії України", перший том "Наукових записок" Інституту історії і археології України АН УРСР.
З початком війни відбулось об'єднання кількох інститутів Академії наук України, які були евакуйовані на Схід. Переважна їх більшість, а також Президія АН України працювали в Уфі. На базі промислових підприємств продовжували працювати Інститут електрозварювання у Нижньому Тагілі, Інститут енергетики — у Копейську (Челябінська обл.), Інститут чорної металургії — у Свердловську, фізико-технічний інститут — в Алма-Аті. Усі вони мали тісні виробничі зв'язки щонайменше з 300 промисловими підприємствами Російської Федерації, Казахстану. Інститут електрозварювання АН УРСР, очолюваний відомим вченим Є. Патоном, досяг вагомих результатів у зварюванні корпусів танків Т-34, упроваджував цю технологію безпосередньо на 10 танкових заводах і 6 заводах, що виготовляли авіабомби. М. Стражеско інтенсивно працював над вивченням ранової інфекції і ранового сепсису. Усі свої знання і досвід віддавав лікуванню поранених воїнів хірург-офтальмолог В. Філатов, який очолював Український інститут очних хвороб, що перебував у Ташкенті. Важливі завдання постали перед українською історичною наукою, яка була покликана роз'яснювати високі цілі визвольної війни, розкривати перед широкими масами героїчне минуле народу, його самовіддану боротьбу проти загарбників у різні періоди історії. За час евакуації було видано перший том чотиритомного підручника "Історія України" для вузів, що охоплював період з найдавніших часів до 1654 p., науково-популярний "Нарис історії України", перший том "Наукових записок" Інституту історії і археології України АН УРСР.