Римская империя завоевывала вражеские территории не тольео чтоб расширяться, но и ради стратегических локаций и полезных ископаемых. Например Цезарь захватил галлию и покорил 200 племен не просто так а ради огромного колличества золотых рудников, представляющих экономический подъем для рима. Подчиненные племена были либо стерты с лица земли, либо насильно подчинены и набранны в союзничейские войска, но не в легионы, так как легионерами могли быть только граждане рима. В дальнейшем уничтожая вражеское племя за племенем они строили крепости, которые превращались в города. Римляне в силу своего могущества решали максимально расширять свои границы и отправились во все незахваченные территории. Поводов для расширения было много, будь то протектораты и сатрапии, то захваты вражеских территорий, то полезные ископаемые, то стратегическая местность, то отклик на союзника и т.д. но римляне были предателями. Большинство своих союзников они захватили предав их или попрусту не откликнулись на союзника и союзник был уничтожен врагом.
З початком війни територія України перетворилась на арену жорстоких боїв між російською армією та військами австро-німецького блоку. На австрійському фронті російська армія, що вела бойові дії на українських землях, мала спочатку значні успіхи. Так, однією з найбільших успішних битв, що провели росіяни у 1914 р., була битва в Галичині 5(18) серпня – 8(21) вересня), в якій з обох сторін брали участь понад 1,5 млн. вояків. Спочатку успіх був на боці австро-угорської армії, але росіяни отримавши підкріплення, захопили Львів, потім – Галич, взяли в облогу Перемишль і вийшли до Карпат.