У промисловості утворення мануфактур відбувалося розширенням дрібного товарного виробництва та підпорядкуванням дрібних товаровиробників скупникам. Залежно від форми власності існували дворянські, купецькі та селянські мануфактури.
Наприкінці століття Росія вийшла на перше в Європі місце з виробництва та експорту продукції металургії. Важливою галуззю промисловості було кораблебудування. Суднобудівні верфі діяли у Санкт-Петербурзі, Архангельську, Воронежі, Казані. Центрами легкої промисловості були Москва, Петербург. Деякі галузі легкої промисловості сформувалися в районах, де було достатньо сировини: полотняні та парусні мануфактури були створені в Ярославлі, поблизу Калуги, Костроми, Воронежа, Казані, Путивля, а центром бавовноткацтва стала Владимирська губернія. Наприкінці століття у Росії існувало понад 2 тис. мануфактур.
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі зріс у 5 разів, при цьому експорт переважав імпорт. Росія торгувала зерном, залізом, деревиною, хутром, а купувала цукор, шовк, фарби та ін.
У другій половині XVIII ст. у всіх сферах економічного життя Росії відбувалися не тільки кількісні, а й якісні зміни. Вони були пов'язані з розкладом кріпосницьких і формуванням капіталістичних виробничих відносин, розвитком товарно-грошових відносин і руйнуванням натурального господарства.
Друга половина XVIII ст. характеризувалась подальшим розвитком абсолютизму в Російській імперії. Внутрішня політика російського самодержавства цього періоду отримала назву політики освіченого абсолютизму.
Катерина II, дружина імператора Петра III, після перевороту 1762 р. правила одноосібно (1762-1796). Спираючись на дворянство, вона дбала про зміцнення самодержавства та збереження непорушності феодально-кріпосницької системи. У середині 60-х рр. Катерина видала указ, який забороняв селянам скаржитись на своїх власників, а ті отримали право засилати селян на каторгу за "зухвалість". Вершиною дворянських привілеїв став маніфест "Про дарування вольності та свобод усьому російському дворянству". Дворянство звільнялось від обов'язкової державної служби, законодавчо закріплялася недоторканність їхнього майна. Цей маніфест поширював дворянське звання на німецьких баронів Прибалтики, українську козацьку старшину та ін.
Катерина II також видала указ про поділ Сенату на шість департаментів з різними функціями, що послабило його вплив як державного органу, і створила особисту канцелярію - "Кабінет її Величності". Завдяки цьому вона сконцентрувала у своїх руках всю виконавчу владу.
Було здійснено реформу місцевих органів державної влади (уся влада на місцях зосереджувалася в руках губернатора), у Центральній Росії і Лівобережні й Україні - секуляризацію монастирських земель. Найяскравішим втіленням політики освіченого абсолютизму стало скликання Уложенної комісії (зібрання представників станів), одним із завдань якої була заміна застарілого уложення 1649 р. Серед депутатів комісії розгорілась гостра дискусія з селянського питання у зв'язку з тим, що більшість наказів, що їх отримала Комісія, надійшли під селян. Проте через селянські повстання, що спалахнули в Росії, вона фактично припинила свою роботу.
У XVIII ст. вибухнула селянська війна 1773-1775 рр. на чолі з Омеляном Пугачовим. Вона розпочалася як протест проти посилення кріпосного гніту та обмеження (у козаків) свобод.
Повстанців підтримали розкольники, які суворо переслідувалися урядом. Повстання охопило значні простори Поволжя і Південного Уралу. Одним із вагомих успіхів повсталих було захоплення Казані. Проте 1774 р. вони зазнали остаточної поразки. Згодом група змовників схопила Пугачова і видала владі. 1775 р. його разом з прихильниками було страчено на Болотній площі у Москві.
Внутрішня політика царизму наприкінці XVIII ст. характеризувалась прагненням зміцнити панування дворянства та верхівки купецтва. Наляканий падінням абсолютизму у Франції та селянськими повстаннями, новий російський самодержець Павло І (1796-1801) робив спроби подолати внутрішньополітичні суперечності з до військово-бюрократичної диктатури: він встановив військово-поліцейський казармений режим. Проти деспотії Павла І виступило столичне дворянство, розбещене привілеями ще за часів правління Катерини II. Воно вчинило новий державний переворот. Павла І було вбито. Новим імператором Росії став його син Олександр І.
Мы с тобой вроде и близко, но далеко. Через границы времени и занятости сложно прорваться друг у другу.
Помню, когда ты только появилась, меня стала охватывать дикая ревность. Как это, моя любимая мама и не со мной! На ручки не берёт, не играет со мной, а ещё и сказки не читает на ночь. Но потом ты стала подрастать и мы познакомились поближе. Я присмотрелась к тебе и поняла, что ты мне подходишь. Мы стали дружить. Очень хорошо дружить. Мне было так интересно играть с тобой.
Помнишь какие игры у нас были? Куклы. Эти длинноногие, по типу Барби. Сколько мы им нарядов шили! А какой шикарный домик построили в полке для книг! И мебель сами мастерили из спичечных коробков.
А уж в изобретении настолок нам вообще равных не было! Эти фишечные ходилки мы печатали как типография, а потом играли. Такие моменты совместного творчества и эмоции, рождённые в процессе остаются в памяти навсегда.
А ты помнишь, что мама шила нам всегда одинаковые платья? Ткани тогда было мало в магазинах и она покупала один кусок на нас двоих. И на многих фотках мы с тобой в одинаковых нарядах. А ты посмотри, что сейчас в тренде! Это последний писк семейной моды одевать всю семью в одинаковое! Мама наша Ванга моды! Только вот не знаю почему все познания моды и стиля перешли к тебе, а мне достался стиль "как попало".
Как все-таки здорово переживать детство и взросление с кем-то таким же маленьким как и ты сам. Легче становятся его трудности, а радости в разы радостнее!
В те трудные времена, когда денег не хватало и родители работали постоянно мы были друг у друга. Вместе учились наводить порядок, готовить, нести ответственность за свои поступки, за живых существ.
А живых существ с моей подачи у нас много было! Я до сих пор не пойму, как мама прощала мне то, что я постоянно на карманные деньги покупала животных в магазине " Природа". Птиц, рыбок, крысу эту. А котята, которых мы таскали с улицы! И мама ведь нас не ругала.
У промисловості утворення мануфактур відбувалося розширенням дрібного товарного виробництва та підпорядкуванням дрібних товаровиробників скупникам. Залежно від форми власності існували дворянські, купецькі та селянські мануфактури.
Наприкінці століття Росія вийшла на перше в Європі місце з виробництва та експорту продукції металургії. Важливою галуззю промисловості було кораблебудування. Суднобудівні верфі діяли у Санкт-Петербурзі, Архангельську, Воронежі, Казані. Центрами легкої промисловості були Москва, Петербург. Деякі галузі легкої промисловості сформувалися в районах, де було достатньо сировини: полотняні та парусні мануфактури були створені в Ярославлі, поблизу Калуги, Костроми, Воронежа, Казані, Путивля, а центром бавовноткацтва стала Владимирська губернія. Наприкінці століття у Росії існувало понад 2 тис. мануфактур.
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі зріс у 5 разів, при цьому експорт переважав імпорт. Росія торгувала зерном, залізом, деревиною, хутром, а купувала цукор, шовк, фарби та ін.
У другій половині XVIII ст. у всіх сферах економічного життя Росії відбувалися не тільки кількісні, а й якісні зміни. Вони були пов'язані з розкладом кріпосницьких і формуванням капіталістичних виробничих відносин, розвитком товарно-грошових відносин і руйнуванням натурального господарства.
Друга половина XVIII ст. характеризувалась подальшим розвитком абсолютизму в Російській імперії. Внутрішня політика російського самодержавства цього періоду отримала назву політики освіченого абсолютизму.
Катерина II, дружина імператора Петра III, після перевороту 1762 р. правила одноосібно (1762-1796). Спираючись на дворянство, вона дбала про зміцнення самодержавства та збереження непорушності феодально-кріпосницької системи. У середині 60-х рр. Катерина видала указ, який забороняв селянам скаржитись на своїх власників, а ті отримали право засилати селян на каторгу за "зухвалість". Вершиною дворянських привілеїв став маніфест "Про дарування вольності та свобод усьому російському дворянству". Дворянство звільнялось від обов'язкової державної служби, законодавчо закріплялася недоторканність їхнього майна. Цей маніфест поширював дворянське звання на німецьких баронів Прибалтики, українську козацьку старшину та ін.
Катерина II також видала указ про поділ Сенату на шість департаментів з різними функціями, що послабило його вплив як державного органу, і створила особисту канцелярію - "Кабінет її Величності". Завдяки цьому вона сконцентрувала у своїх руках всю виконавчу владу.
Було здійснено реформу місцевих органів державної влади (уся влада на місцях зосереджувалася в руках губернатора), у Центральній Росії і Лівобережні й Україні - секуляризацію монастирських земель. Найяскравішим втіленням політики освіченого абсолютизму стало скликання Уложенної комісії (зібрання представників станів), одним із завдань якої була заміна застарілого уложення 1649 р. Серед депутатів комісії розгорілась гостра дискусія з селянського питання у зв'язку з тим, що більшість наказів, що їх отримала Комісія, надійшли під селян. Проте через селянські повстання, що спалахнули в Росії, вона фактично припинила свою роботу.
У XVIII ст. вибухнула селянська війна 1773-1775 рр. на чолі з Омеляном Пугачовим. Вона розпочалася як протест проти посилення кріпосного гніту та обмеження (у козаків) свобод.
Повстанців підтримали розкольники, які суворо переслідувалися урядом. Повстання охопило значні простори Поволжя і Південного Уралу. Одним із вагомих успіхів повсталих було захоплення Казані. Проте 1774 р. вони зазнали остаточної поразки. Згодом група змовників схопила Пугачова і видала владі. 1775 р. його разом з прихильниками було страчено на Болотній площі у Москві.
Внутрішня політика царизму наприкінці XVIII ст. характеризувалась прагненням зміцнити панування дворянства та верхівки купецтва. Наляканий падінням абсолютизму у Франції та селянськими повстаннями, новий російський самодержець Павло І (1796-1801) робив спроби подолати внутрішньополітичні суперечності з до військово-бюрократичної диктатури: він встановив військово-поліцейський казармений режим. Проти деспотії Павла І виступило столичне дворянство, розбещене привілеями ще за часів правління Катерини II. Воно вчинило новий державний переворот. Павла І було вбито. Новим імператором Росії став його син Олександр І.
Объяснение:
Привет, моя младшенькая!
Вместо того, чтобы позвонить, пишу тебе письмо.
Мы с тобой вроде и близко, но далеко. Через границы времени и занятости сложно прорваться друг у другу.
Помню, когда ты только появилась, меня стала охватывать дикая ревность. Как это, моя любимая мама и не со мной! На ручки не берёт, не играет со мной, а ещё и сказки не читает на ночь. Но потом ты стала подрастать и мы познакомились поближе. Я присмотрелась к тебе и поняла, что ты мне подходишь. Мы стали дружить. Очень хорошо дружить. Мне было так интересно играть с тобой.
Помнишь какие игры у нас были? Куклы. Эти длинноногие, по типу Барби. Сколько мы им нарядов шили! А какой шикарный домик построили в полке для книг! И мебель сами мастерили из спичечных коробков.
А уж в изобретении настолок нам вообще равных не было! Эти фишечные ходилки мы печатали как типография, а потом играли. Такие моменты совместного творчества и эмоции, рождённые в процессе остаются в памяти навсегда.
А ты помнишь, что мама шила нам всегда одинаковые платья? Ткани тогда было мало в магазинах и она покупала один кусок на нас двоих. И на многих фотках мы с тобой в одинаковых нарядах. А ты посмотри, что сейчас в тренде! Это последний писк семейной моды одевать всю семью в одинаковое! Мама наша Ванга моды! Только вот не знаю почему все познания моды и стиля перешли к тебе, а мне достался стиль "как попало".
Как все-таки здорово переживать детство и взросление с кем-то таким же маленьким как и ты сам. Легче становятся его трудности, а радости в разы радостнее!
В те трудные времена, когда денег не хватало и родители работали постоянно мы были друг у друга. Вместе учились наводить порядок, готовить, нести ответственность за свои поступки, за живых существ.
А живых существ с моей подачи у нас много было! Я до сих пор не пойму, как мама прощала мне то, что я постоянно на карманные деньги покупала животных в магазине " Природа". Птиц, рыбок, крысу эту. А котята, которых мы таскали с улицы! И мама ведь нас не ругала.