Быт русских людей в XVII в. Быт богатых горожан в XVII в. отличался от предыдущего периода: появились «белые избы и горницы» (дым от печи выводился в трубу). Убранство жилища гораздо скромнее, чем жилища первого сословия. Мебель: лавки, сундуки, столы. Быт посадских людей победнее был близок к быту крестьян. Крестьянские дома – избы топилась по-черному, дым выходил через отверстие в крыше, обстановка скудная – лавки и стол. Здесь зимой находился мелкий домашний скот. В рацион питания крестьян входили зерновые – рожь, овес, пшеница овощи – капуста, морковь, свекла, редька, огурцы, репа, а также рыба, очень редко мясо.
Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов'янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звід.
Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілісність своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину,
Быт русских людей в XVII в. Быт богатых горожан в XVII в. отличался от предыдущего периода: появились «белые избы и горницы» (дым от печи выводился в трубу). Убранство жилища гораздо скромнее, чем жилища первого сословия. Мебель: лавки, сундуки, столы. Быт посадских людей победнее был близок к быту крестьян. Крестьянские дома – избы топилась по-черному, дым выходил через отверстие в крыше, обстановка скудная – лавки и стол. Здесь зимой находился мелкий домашний скот. В рацион питания крестьян входили зерновые – рожь, овес, пшеница овощи – капуста, морковь, свекла, редька, огурцы, репа, а также рыба, очень редко мясо.
Объяснение:
Объяснение:
Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов'янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звід.
Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілісність своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину,