Сократите до необходимого минимума, завтра тест по этой теме, нужно выучить за пару часов, помимо этого, еще дофига учить. ставлю максимальную оценку исламизация орды.
в начале xiv в. хан узбек принимает ислам в качестве официальной религии золотой орды. если раньше татары терпимо относились к православию, а некоторые сами принимали христианство, то теперь между христианской русью и мусульманской ордой возникает ряд религиозных противоречий. некоторые татары, не желавшие принимать ислам, переселялись на русь. впоследствии многие их них сражались под знаменами князей против своих бывших соплеменников. исламизация орды углублению антагонизма между ней и княжествами.
ослабление золотой орды.
к середине xiv века происходит заметное ослабление внешнеполитического влияния золотой орды. в предшествующий период орда была крупнейшим государством восточной европы. огромные средства поступали ордынским ханам как результат грабительских походов и транзитной торговли, а также в виде дани. но кочевая верхушка, стоявшая во главе государства, не была едина, и в 60-х гг. xiv в. в орде начинаются усобицы. за двадцать лет здесь сменилось более двадцати ханов. государство распалось на две части, граница между которыми проходила по реке волге. как результат этого, в 70-х гг. орда утратила контроль над русью и своими западными владениями. воспользовавшись данными обстоятельствами, литва сумела захватить западные и южные княжества, а московским князьям удалось разгромить ордынское войско на куликовом поле. возглавивший орду после поражения мамая в куликовской битве хан тохтамьпп сумел прекратить усобицы и объединить государство. последующий поход монголов на русь к восстановлению ее зависимости и возобновлению дани. важно отметить следующее изменение в московско-ордынских отношениях: тохтамьпп фактически санкционировал переход территорий владимирского великого княжения в вотчину московского князя, что усилило позиции московских правителей. 117
соответственно изменились отношения княжеств и орды. раньше дань собирал и платил князь, владевший великим владимирским престолом. он был посредником между русью и ордой. теперь же каждое княжество платило дань и строило свои отношения с ордой независимо от других княжеств.
тамерлан.
в 1395 г. на золотую орду двинулся среднеазиатский завоеватель тамерлан. он разбил тохтамыша и подверг его государство страшному разорению. многие зо-лотоордынские города были разграблены и уничтожены, богатейшая добыча и множество пленников были отправлены в среднюю азию. после этого удара золотая орда уже не смогла оправиться, ее потенциал был подорван. русь почти не пострадала от нашествия тамерлана. завоеватели захватили только город елец. таким образом, тамерлан косвенно усилению руси, значительно ослабив золотую орду.
падение монголо-татарского ига
с конца века начался последовательный упадок золотой орды. из ее состава стали выделяться полусамостоятельные ханства (казанское ханство — в 1445 г., астраханское — в 1459 — 1460 в течение xv в. размеры дани золотой орде постоянно уменьшались, пока иван iii окончательно не отменил ее выплату. хан ахмат, стремясь вернуть орде былое могущество, предпринял в 1480 г. поход на русь. он заручился союзом литвы, но литовский князь так и не пришел ему на . ожидая подхода литовцев, татары не решались атаковать войско. противостояние на реке угре и татарского войск завершилось уходом татар без боя. монголо-татарское иго было
Відповідь:
Про його мужність складено чимало легенд. Зокрема, що під час облоги польського міста Каліш князь Данило Романович особисто проник за міські мури на розвідку, перевдягнувшись боярином, а обличчя закривши глухим шоломом. Почувши ж, як городяни на своїх зборах сперечаються, здавати їм місто чи ні, князь назвав своє справжнє ім’я і запропонував їм капітулювати перед ним особисто. Вражені його сміливістю й відвагою, поляки й уклали договір з хоробрим воїном.
А ще був направду мудрим і вірним даному слову. Мав Король Данило улюбленого коня Вітра, що не раз у боях служив йому вірою і правдою. Коли ж кінь постарів, король суворо наказав, аби коня пильнували, як зіницю ока: той, хто сповістить про смерть коня, потрапить у руки ката. Певна річ, смерть на жодні накази – навіть княжі, не зважає. Однак, коли надійшов чорний день, конюха рятував королівський блазень Олелько. Пішов до короля та й каже:
– Ваш коханий кінь їсти не їсть, пити не п’є, дихати не дихає і рухати не рухається.
– То він, напевно, здох! – вигукнув король.
– Правда ваша, але то не я сказав, а ви. І можете собі самі з катом домовитись… Король розсміявся і, замість кари, нагородив Олелька за дотепну витівку.
У незалежній Україні на його честь карбували срібні монети, а його іменем названо університет в Івано-Франківську, міжнародний аеропорт у Львові та славетну 24-ту окрему механізовану Бердичівську Залізну бригаду, Міжнародне спортивне товариство. Та й цього, як на мене, замало для гідного вшанування першого в історії Русі короля, що відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, яка за часів його князювання стала найбільшою державою Європи й праобразом першої української національної держави.
danylo03-Lviv
У 4 роки – на трон
Уперше на трон Данило зійшов саме у Галичі – хоч і зовсім не надовго – вже у 4-річному віці, на правах спадкоємця загиблого у битві батька, князя Романа. А вдруге – вже за підтримки бояр – у 10 років.
“У 1205 р. відбулося вокняжіння Данила у Галичі, яке на перших порах не викликало заперечень ні в польських, ні в угорських політичних колах, – пише доктор історичних наук Олександро Головко. – Восени 1205 року угорський король зустрівся з матір’ю Данила і Василька Анною в прикордонному галицькому місті-фортеці Саноку і визнав права Романовичів на Галич”.
Не зайве зауважити, що представники князівської династії Рюриковичів часто розпочинали політичну діяльність раніше, ніж дорослішали. До прикладу, у своєму “Повчанні” Володимир Мономах згадує, що він “тружал, пути дея и ловы с 13 лет”. Батько Данила, князь Роман, у 14 років став князем у Новгороді, де показав себе цілком зрілою і здатною для виконання ролі князя людиною у зіткненнях з ворожими місту сусідами. А у шістнадцять – розбив потужне військо суздальського князя Андрія Боголюбського.
Та й на загал, у тринадцять років у представників правлячої еліти чоловічої статі відбувалися важливі зміни: саме в цей час княжич проходив обряд підстригання і посадження на коня (“посаг”), після чого, як про це пише академік Д.Ліхачьов, ставав повнолітнім.
Але, крім володарських, у князів були важливі представницькі функції – уособлення державної влади. І молоді князі починали виконувати їх з моменту свого народження. Надто ж якщо у такому віці молодий княжич втрачав батька. Його повноваження, за звичай, виконував регент (у випадку Данила – його мати, княгиня Анна), але носієм державної влади, незалежно від віку, таки був спадкоємець князівського столу.
Саме таким юним спадкоємцем столу і довелося стати князеві Данилу. Адже 19 червня 1205 р. його батько, галицько-волинський князь Роман Мстиславич загинув внаслідок сутички з дружиною малопольських князів Лешка та Конрада на березі р. Вісла. А на той час Данилові було лише чотири роки…
Утім, владу номінального князя Данила та княгині-регентші не визнали південно-руські князі, що призвело незабаром до втрати Романовичами як Галича, так і Володимира. Відтак на Волині та Галичині до 1211 р. з перервою правили представники чернігівської династії Ігоревичів.
Та Романовичі доклали величезних зусиль, щоб повернути Галич. Зокрема, в 1211 р. у Галичині розгорається багаття великої війни. Галицькі бояри-вигнанці, що втекли в Угорщину від Ігоревичів, “просиша у короля Угорьского: дай нам отчича Галичю Данила”. Цей заклик бояр відповідав намірам Андрія ІІ, який послав через Карпати велике військо. А за ініціативою княгині Анни на Волині створюється велика коаліція волинян проти князів Ігоревичів, після розгрому яких всі учасники коаліції прибули до Галича, де в Успенському соборі й відбулися урочистості, пов’язані з коронацію Данила на галицькому престолі. Сталося це наприкінці літа – на початку вересня 1211 р.
danylo03-Lviv2
1) Полтавская битва – сражение между русской и шведской армией, произошедшее рядом с городом Полтавой. Считается одним из самых важных сражений Северной войны. Дата: 8 июля 1709 года.
3) Манифест о вольности дворянства – указ, изданный Петром III о вольности и свободы всему российскому дворянству. Дата: III / 1762 года.
2) Секуляризация церковных земель - процесс отнятия территорий принадлежавших церкви, со стороны Екатерины II. Реформа также упраздняла часть монастырей, устанавливала условия для содержания епархий. Дата: 1764 год.
ответ: 1, 3, 2