Ста́лін Йо́сип Віссаріо́нович— радянський військовий та політичний діяч грузинського походження. Перебуваючи на постах генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу (1922–1953) та голови уряду (1941–1953), встановив в СРСР однопартійну тоталітарну систему та став фактично одноосібним диктатором. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм.
Народився у бідній сім'ї в місті Горі, навчався у духовній семінарії до 1889. В молодості приєднався до марксистської РСДРП та став послідовником Леніна. Редагував більшовицьку газету Правда, брав участь у розбоях, викраденні та вимаганні на користь партії, за що його неодноразово арештовували та відправляли в заслання. 1912 року обраний до складу ЦК. Після більшовицького перевороту став членом Політбюро, а згодом зайняв пости наркома у справах національностей й державного контролю. Упродовж громадянської війни в Росії виступав у ролі спеціального уповноваженого партії на важливих ділянках фронту. 1922 року Йосип Сталін посів пост генерального секретаря ВКП(б), а після смерті Леніна сконцентрував владу у своїх руках, розмістив ключових прибічників на основні посади та вигнав потенційних суперників й колишніх союзників.
Йосип Сталін вважається однією із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, ставши ще при житті об'єктом фанатичного культу особи у всесвітньому марксистсько-ленінському русі. Тільки в останні роки свого існування КПРС визнала злочини проти людяності, вчиненні при його режимі, проте відмовилася брати відповідальність за них. Після розпаду Радянського Союзу Йосип Сталін зберіг певну популярність в Росії та Грузії. Разом з тим, його тоталітарний уряд засудили за порушення фундаментальних прав та свобод людини, масові репресії, етнічні чистки, сотні тисяч страт і голод, внаслідок яких загинули мільйони людей.
1.Казахстан в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 являлся частью СССР в статусе союзной республики (Казахская ССР), поэтому вступил в войну с момента вторжения армии нацистской Германии на территорию Советского Союза 22 июня 1941 года[1].
В ряды Красной Армии было призвано 1 млн 200 тыс. чел. в дополнение к 178 тысячам служивших в армии СССР. Воины Казахстана принимали участие во всех сражениях. В начале войны в числе защитников Брестской крепости были сотни казахстанцев.
Воины-казахстанцы внесли свой вклад в освободительную миссию Красной Армии. Они штурмовали Берлин, участвовали в водружении Знамени Победы над рейхстагом. В числе боевых соединений, освобождавших Польшу, Болгарию, Чехословакию, Венгрию, Румынию, Югославию, Австрию, были сформированные в республике дивизии: 72-я гвардейская Красноградская, 73-я Сталинградско-Дунайская, 27-я гвардейская Новобугская, 150-я Идрицкая Берлинская, 314-я Кингисеппская стрелковая и др.
2.Все кто защищал свою родину и служил своему народу,не давали близких им людей в обиду,они боролись с фашизмом,чтобы свою семью оставить при жизни,так же сохранить боевое знамя СССР. Люди, боровшиеся с фашизмом умирали с голоду,не могли уйти ни на минуту с поста,который необходимо охранять. Короче говоря,Все были отважными, мужественными и храбрыми защищая свою родину и близких,которым суждено было вручить орден защитника Великой Отечественной Войны.
3.Первой казахской женщиной, которой было присвоено звание Герой Советского Союза, стала пулеметчица Маншук Маметова. Звание ей присвоили посмертно - так же, как и снайперу Алие Молдагуловой.
Ста́лін Йо́сип Віссаріо́нович— радянський військовий та політичний діяч грузинського походження. Перебуваючи на постах генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу (1922–1953) та голови уряду (1941–1953), встановив в СРСР однопартійну тоталітарну систему та став фактично одноосібним диктатором. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм.
Народився у бідній сім'ї в місті Горі, навчався у духовній семінарії до 1889. В молодості приєднався до марксистської РСДРП та став послідовником Леніна. Редагував більшовицьку газету Правда, брав участь у розбоях, викраденні та вимаганні на користь партії, за що його неодноразово арештовували та відправляли в заслання. 1912 року обраний до складу ЦК. Після більшовицького перевороту став членом Політбюро, а згодом зайняв пости наркома у справах національностей й державного контролю. Упродовж громадянської війни в Росії виступав у ролі спеціального уповноваженого партії на важливих ділянках фронту. 1922 року Йосип Сталін посів пост генерального секретаря ВКП(б), а після смерті Леніна сконцентрував владу у своїх руках, розмістив ключових прибічників на основні посади та вигнав потенційних суперників й колишніх союзників.
Йосип Сталін вважається однією із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, ставши ще при житті об'єктом фанатичного культу особи у всесвітньому марксистсько-ленінському русі. Тільки в останні роки свого існування КПРС визнала злочини проти людяності, вчиненні при його режимі, проте відмовилася брати відповідальність за них. Після розпаду Радянського Союзу Йосип Сталін зберіг певну популярність в Росії та Грузії. Разом з тим, його тоталітарний уряд засудили за порушення фундаментальних прав та свобод людини, масові репресії, етнічні чистки, сотні тисяч страт і голод, внаслідок яких загинули мільйони людей.
1.Казахстан в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 являлся частью СССР в статусе союзной республики (Казахская ССР), поэтому вступил в войну с момента вторжения армии нацистской Германии на территорию Советского Союза 22 июня 1941 года[1].
В ряды Красной Армии было призвано 1 млн 200 тыс. чел. в дополнение к 178 тысячам служивших в армии СССР. Воины Казахстана принимали участие во всех сражениях. В начале войны в числе защитников Брестской крепости были сотни казахстанцев.
Воины-казахстанцы внесли свой вклад в освободительную миссию Красной Армии. Они штурмовали Берлин, участвовали в водружении Знамени Победы над рейхстагом. В числе боевых соединений, освобождавших Польшу, Болгарию, Чехословакию, Венгрию, Румынию, Югославию, Австрию, были сформированные в республике дивизии: 72-я гвардейская Красноградская, 73-я Сталинградско-Дунайская, 27-я гвардейская Новобугская, 150-я Идрицкая Берлинская, 314-я Кингисеппская стрелковая и др.
2.Все кто защищал свою родину и служил своему народу,не давали близких им людей в обиду,они боролись с фашизмом,чтобы свою семью оставить при жизни,так же сохранить боевое знамя СССР. Люди, боровшиеся с фашизмом умирали с голоду,не могли уйти ни на минуту с поста,который необходимо охранять. Короче говоря,Все были отважными, мужественными и храбрыми защищая свою родину и близких,которым суждено было вручить орден защитника Великой Отечественной Войны.
3.Первой казахской женщиной, которой было присвоено звание Герой Советского Союза, стала пулеметчица Маншук Маметова. Звание ей присвоили посмертно - так же, как и снайперу Алие Молдагуловой.
С вас подписка,отметка лучшего ответа.