Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.
Наверное, в каждой страны есть такие события, которые в памяти народа хранятся всегда, на протяжении столетий. одно из таких знаменательных событий в россии – отечественная война 1812 года. почти полумиллионная армия наполеона вторглась в россию. она оставляла после себя разоренные города и сёла. дымом был окутан смоленск, вражеская армия рвалась к москве. армия оказывала героическое сопротивление, но слишком не равными были силы: она была в четыре раза меньше французской армии. несмотря на это, фельдмаршал м.и. кутузов решил дать генеральное сражение. местом сражения должно было стать бородинское поле, которое находилось в ста двадцати километрах от москвы. полки спешно строили укрепления для артиллерии. это были багратионовы (семёновские) флеши. именно на них всей своей мощью обрушились вражеские пушки. мне хочется рассказать о самом молодом генерале, который сражался здесь, на поле бородина. это был тридцатичетырехлетний талантливый генерал александр алексеевич тучков. несмотря на свою молодость, он был бесстрашным, стойким и мужественным воином. до бородинского сражения он принимал участие в нескольких военных походах, которые закалили его и воспитали в нем полководческий талант. сражение началось ранним утром с ураганного обстрела французской артиллерией позиций. полк александра алексеевича тучкова оказался в центре сражения. несколько часов солдаты сдерживали натиск вражеской армии. они стояли насмерть! под ужасающим обстрелом вражеских батарей генерал тучков должен был повести свой полк в атаку. но когда он увидел, что от ужаса его солдаты дрогнули, он схватил знамя и крикнул: « вы стоите? я один пойду! » не успел героический генерал сделать и нескольких шагов, как картечь ударила его в грудь, сшибла с ног, а затем десятки пушечных ядер обрушились на то место, где уже лежал погибший воин. французам так и не удалось завладеть флешами, так как генералы строганов и олсуфьев атаковали курган и обратили неприятеля в бегство. бородинское поле навсегда стало памятником беспримерного мужества и героизма солдат, которые стяжали славу непобедимых. и один из этих непобедимых – генерал александр алексеевич тучков.
