Соотнесите друг с другом исторических деятелей и прославившие их
Исторические деятели
1) Карл
2) Альбрехт Медведь
3) Лоренцо Великолепный
4)Генрих Лев из рода Вельфов
Ист деяния
A) Основание Любека
Б) Основание Бранденбург
B) издание "Золотой Буллы"
Г) высшес могущество власти Медичи во Флорентин
8. Золотая булла 1356 г. Найдите и укажите номер позиции, лишней в этом перечне
1) подтверждала порядок избрания германского короля (императора)
2) учакопивала войны между
3) разрешила городам объединяться в
9. Установите соответствие между терминами, понятиями и значением; значение
I) городская община, добившаяся самоуправления
2)политическая партия в Италия 12-15 веков, падскую власть
3) князья-избиратели в Священной Римской империи
A) термины, понятия
Б) курфюрсты
B) коммуна
10. Выберите верные суждения об уровне экономического Италии в X-XI веках
1) В веке итальянские города попадшот под власти сеньоров
2) В Италии раныце, чем в других странах Европы. возрождались старые римские города и появлялись новые
3) Города Италии стремились к созданию единого Итальянского государства
4) Многие итальянские города хорошо поживились на выгодных сделках с крестовоснами
5) В северной части Италии богатые города добивались прав коммуны
11. Габсбург это..
1) правителей Австрии и соседних земель
2) графство на границе Германии и Франции
3) важный торговый город в Нижней Саксонии
4) замок, в котором императоры Священной Римской империи держали в заточении своих противыиков
12. Верно ли следующее утверждение? Высшего могущества власть семейства Медичи все Флоренции достигла при Лоренцо Великоленном
2) неверно 1)неверно
1) верно 13. В Милане, Флоренции, Болонье и других городах Италии утвердилась как форма правления
3) парламентская монархия
2) республика
Для шведів Полтавська битва - це Карл ХІІ, для росіян – Петро І, а для українців – Іван Мазепа. І не дивно, що постать останнього викликає стільки суперечок. Адже, Росія довгий час вперто доводила нам, що він зрадник і ганьбить "великий руський народ", і ми, українці, забули, який неоціненний вклад зробив наш Гетьман для формування незалежної держави.
Мало хто знає, що Петро І довгий час дружив із Мазепою, радився із ним як із дорослішим і освіченішим політиком. Та ось подяка московського царя – залучившись підтримкою свого радника, він таємно вирішує ліквідувати політичну автономію України і віддати Правобережжя Речі Посполитій (нині – Польща). Саме тому Мазепа, який попри все прагнув здобути для українців незалежність, веде переговори із шведським Головнокомандуючим про формування україно-шведського союзу.
У жовтні 1708 року шведи вступають на українські землі із наміром через Харків і Курськ почати наступ на Москву. Серйозною перешкодою стало місто Полтава - його захищали 4,3-тисячний російський гарнізон на чолі з полковником Келіним і 2,6 тисяч місцевих мешканців.
Такий перебіг подій змусив Мазепу відкрито перейти на бік шведського короля і об'єднати сили для ведення війни із Московією. Слід зазначити, що не всі козаки погодились із рішенням Гетьмана; частина з них, очолювана Іваном Скоропадським, не зрадила царя і продовжувала бій тепер вже проти Карла ХІІ і Івана Мазепи.
Не все в україно-шведського союзу склалося добре. Ряд невдач призвели до поразки на полтавському полі. 8 липня (27 червня) 1709 року московиті здобули перемогу, а разом з нею – панівне становище в Європі, що їм його віддали шведи. Перше, що зробив російський цар, як тільки відчув смак перемоги – оголосив Мазепу зрадником. Гетьман залишався ним навіть після смерті – Радянський Союз активно пропагував цю ідею щодо Мазепи, і слід віддати йому належне – навіть українці в неї повірили.
Росія і досі вважає видатного українського Гетьмана ворогом, забуваючи про причини цієї мазепівської "зради". Любов до свого народу і своєї держави – ось що рухало ним у цій війні, і для нас це величезного значення вчинок.
К тому времени османо-турецкий феодализм достиг своей зрелости. Темпы дальнейшего прогресса общества замедлились. В экономической жизни явственно обозначилась тенденция к застою. Она проявлялась в сокращении поступлений от сельского хозяйства, в стремлении крестьян к ограничению площади запашки, растущем уходе деревенских жителей в города. Падение экономической активности отмечалось и в городах, чему внутренняя нестабильность в государстве, нехватка сельскохозяйственного сырья и ограниченность спроса на продукты ремесленного производства, льготные условия, в которые были поставлены европейские торговцы по сравнению с местными ремесленниками и купцами.