Соотнесите изображения представителей казахской интеллигенции с описанием их деятельности. Н.
A
1. Видный общественый и
государственный деятель, организатор и
лидер национально-демократической
партии «Алаш», глава первого казахского
национального правительства Алаш
Орда, ученый, талантливый публицист.
Всю свою сознательную жизнь посвятил
борьбе за свободу и политическую
самостоятельность казахского народа.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVI століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
Етот миф повествует о том, как прекраснейшие богини не могли решить, кто же из них самая прекрасная.
Было так. Родители будущего героя Троянской войны Ахиллеса играли свадьбу, куда были приглашены и богини Олимпа — Гера (жена Зевса), Афродита (богиня любви и красоты) и Афина (наимудрейшая богиня Олимпа). Однако, дабы не портить праздник не позвали богиню раздоров Эриду, на что она обиделась и решила сыграть шутку, подбросив на стол с угощением прекрасное золотое яблоко с надписью «Прекраснейшей».
Обнаружив такой подарок, богини заспорили, кому же будет принадлежать это яблоко и никак не могли найти решение. Рассудить спор они призвали Париса, сына троянского царя Приама.
Недолго думая, юноша отдал предпочтение богине любви Афродите. За это она ему в любви к прекрасной Елене, похищение которой стало причиной многолетней троянской войны. Так золотое яблоко стало не только яблоком раздора между прекрасными богинями, но и принесло раздор и войну простым людям.
В наше время выражение «яблоко раздора» используется для описания причины ссоры.