сор Опираясь на текст, ответь на вопрос и обоснуй свой ответ:
Как ты думаешь, какая форма монархии в современной Японии?
Согласно Конституции, вступившей в силу 3 мая 1947 года, император Японии — «символ государства и единства народа», все государственные назначения и решения он производит по представлению кабинета министров (правительства), который и несёт за них ответственность. На дипломатических встречах он играет роль главы государства. С 1989 года императором Японии является Акихито, ему наследует принц Нарухито…
ответ:
Обоснование:
Привет!Я думаю так:
Из Гражданской войны СССР вышел с разрушенной экономикой(обанкротившиеся и закрывшиеся предприятия, устаревшее оборудование), соответственно необходимо было поднимать нашу промышленность и заняться преодолением технической отсталости страны.
Из-за отказа большевиков уплаты царских долгов и произошедшей в нашей страны революции западные страны не стремились к сотрудничеству с СССР, поэтому с индустриализации правительство стремилось к устранению зависимости от западных стран.
Также враждебно-настроенные страны могли в любой момент развязать войну против СССр, поэтому необходимо было создание сильного штата тяжелой и военной промышленности.
Вообщем, индустриализация была необходима для:
1)преодоления тех. отсталости страны
2)устранения зависимости от зап. стран
3)создания сильного штата тяжелой и военной промышленности
Фууух...Все, вроде более-менее кратко и понятно))
Відповідь:
ІІ та IV Думи
З червня 1907 р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. У III і IV Думах офіційно українських фракцій не було. Причиною цього став антидемократичний виборчий закон, прийнятий урядом П. Столипіна, репресивна політика центральної та місцевої адміністрації щодо всіх демократичних, національних партій, тиск на виборців під час голосування. Серед депутатського корпусу 29 депутатів чітко позиціонували себе як захисники національних інтересів України. Однак такої кількості виявилося замало для створення у Державній Думі самостійної української фракції.
Однак, існувала неформальна група українських депутатів. А на засіданнях III і IV Дум обговорювалися питання про українську мову і виділення Холмщини в окрему російську губернію. В III Думу за підписом 37 депутатів було подано законопроект про запровадження української мови у початковій школі паралельно з російською, видання підручників та книжок з урахуванням українських умов, використання української мови в сільських судах. Проте він не був прийнятий. У лютому 1914 р. у доповіді міністру внутрішніх справ полтавський губернатор Багговут рекомендував залучати в українських губерніях на посади вчителів, інспекторів, ректорів, священиків тільки великоросів; звільняти з посади усякого вчителя, який виявляє прихильність до українського; субсидувати газети в Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі для боротьби проти українців; викорінювати використання назв «Україна», «український», доводити, що «Україна» — це окраїна держави в минулі часи тощо.
Для посилення антипольської та антиукраїнської політики III Дума прийняла закон про виділення Холмщини. Ним передбачалось територію з українським населенням відокремити в губернію. На думку авторів проекту, цей крок підривав польський вплив і полегшував асиміляторську політику російського уряду щодо українців.
В Четвертій Думі існувала група українських депутатів, одним з лобістів якої був Михайло Родзянко. На захист українців виступили представники різних політичних сил, зокрема конституційний демократ П. Милюков, трудовик В. Дзюбинський, соціал-демократ Г. Петровський. Було порушене питання про автономію України, яке здобуло підтримку з боку відомих політичних діячів, депутатів О. Керенського, П. Милюкова, Г. Петровського, А. Шингарьова. Професор С. Іванов вимагав заснування українознавчих кафедр в університетах, а єпископ Никон — введення української мови у школах.