В XV-XVII вв. Казахстане широко развивалось устное народное творчество. Особое место занимали обрядовые песни, которые исполнялись при рождении ребенка, свадьбах, во время болезни, после смерти человека, на поминках, при встрече нового года. Основными жанрами вокального творчества были трудовые песни, песни на темы эпоса и истории, борьбы и протеста, лирические и обрядовые песни. Исторические сказания исполнялись под сопровождение кобыза или домбры.
Одним из жанров устного творчества являются сказки. Сказочный репертуар казахов богато и разнообразно отражает жизнь народа. Сказки дают много интересного для понимания общественной жизни и быта, чаяний и стремлений народа. Большинство сказок появилось до принятия мусульманства.. В таких сказках, как "Ер Тостик", "Едил-Жайык", "Кула мерген", "Алтын сака", "Кара-мерген", "Аламан и Жоламан" и "Асан Кайгы"" рассказывается о благородных подвигах и мужественной борьбе охотников, метких стрелках, о батырах и красавицах, мудрых старцах-прорицателях. Много казахских сказок посвящено животным. В сказках "Бозинген", "Сырттандар", "Тепен кок" друзьями и человека выступают домашние животные, а врагами - звери. Сказки об Аяз-бие, Жиренше шешене, Алдар-Косе, Коже Насыре и Шопане Тазше посвящены остроумным, красноречивым и мудрым выходцам из народа.
Беззаперечним є той факт, що християнство та іслам мають спільні корені, і хоч багато в чому віровчення цих двох світових релігій різняться, відкидати спільні ознаки як несуттєві принаймні нерозумно. Українське релігієзнавство зайшло досить далеко у вивченні кожної релігії зокрема, однак, задля того, щоб краще зрозуміти суть і повніше розкрити взаємозв’язок, варто розглядати християнство та іслам не лише окремо одне від одного, а й у порівнянні та протиставленні. На сучасному етапі вивчення взаємодії не лише цих двох релігій, але й їх послідовників, є дуже важливим, оскільки на території України присутні представники обох віросповідань. Виявлення принципових відмінностей та спільних ознак сприятимуть кращому розумінню тієї чи іншої релігії, що, безсумнівно, піде на користь не лише розвитку релігієзнавства в Україна, а й розвитку взаємовідносин між християнами та мусульманами.
І християнська, і мусульманська традиції мають спільний плацдарм, а саме – іудаїзм, тому їхні вчення про ангелів мають більше спільних ознак, аніж відмінних. Багато позицій, які стосуються і природи ангелів, і їх ролей в історії людства є не сильно схожими, а подекуди ідентичними.
З давньоєврейського слова «мал’а́х», яким позначалися ангели в Старому Заповіті, знайшло свій безпосередній переклад в грецькому «ангелос» та було напряму запозичене арабське слово «мала́к», що в перекладі з обох мов мало одне й те ж значення. Відповідно, що у християнській ангелології, що в ісламська під ангелом розуміли саме «посланця» Божого. Припущення щодо часу створення теж збігаються. Більшість християнських богословів, ґрунтуючись на хронології подій, описаних в Біблії, зробили висновок, що ангели були створені до створення матеріального світу та людей. В мусульманській ангелології теж побутує така думка, яка заснована на словах з Корану, де Аллах говорить про створення людини ангелам, називаючи людину намісником, котрого він поставить на землі. [2, c. 407]
В XV-XVII вв. Казахстане широко развивалось устное народное творчество. Особое место занимали обрядовые песни, которые исполнялись при рождении ребенка, свадьбах, во время болезни, после смерти человека, на поминках, при встрече нового года. Основными жанрами вокального творчества были трудовые песни, песни на темы эпоса и истории, борьбы и протеста, лирические и обрядовые песни. Исторические сказания исполнялись под сопровождение кобыза или домбры.
Одним из жанров устного творчества являются сказки. Сказочный репертуар казахов богато и разнообразно отражает жизнь народа. Сказки дают много интересного для понимания общественной жизни и быта, чаяний и стремлений народа. Большинство сказок появилось до принятия мусульманства.. В таких сказках, как "Ер Тостик", "Едил-Жайык", "Кула мерген", "Алтын сака", "Кара-мерген", "Аламан и Жоламан" и "Асан Кайгы"" рассказывается о благородных подвигах и мужественной борьбе охотников, метких стрелках, о батырах и красавицах, мудрых старцах-прорицателях. Много казахских сказок посвящено животным. В сказках "Бозинген", "Сырттандар", "Тепен кок" друзьями и человека выступают домашние животные, а врагами - звери. Сказки об Аяз-бие, Жиренше шешене, Алдар-Косе, Коже Насыре и Шопане Тазше посвящены остроумным, красноречивым и мудрым выходцам из народа.
Объяснение:
Відповідь:
Беззаперечним є той факт, що християнство та іслам мають спільні корені, і хоч багато в чому віровчення цих двох світових релігій різняться, відкидати спільні ознаки як несуттєві принаймні нерозумно. Українське релігієзнавство зайшло досить далеко у вивченні кожної релігії зокрема, однак, задля того, щоб краще зрозуміти суть і повніше розкрити взаємозв’язок, варто розглядати християнство та іслам не лише окремо одне від одного, а й у порівнянні та протиставленні. На сучасному етапі вивчення взаємодії не лише цих двох релігій, але й їх послідовників, є дуже важливим, оскільки на території України присутні представники обох віросповідань. Виявлення принципових відмінностей та спільних ознак сприятимуть кращому розумінню тієї чи іншої релігії, що, безсумнівно, піде на користь не лише розвитку релігієзнавства в Україна, а й розвитку взаємовідносин між християнами та мусульманами.
Ключові слова: ангелологія, ангел, іслам, християнство
І християнська, і мусульманська традиції мають спільний плацдарм, а саме – іудаїзм, тому їхні вчення про ангелів мають більше спільних ознак, аніж відмінних. Багато позицій, які стосуються і природи ангелів, і їх ролей в історії людства є не сильно схожими, а подекуди ідентичними.
З давньоєврейського слова «мал’а́х», яким позначалися ангели в Старому Заповіті, знайшло свій безпосередній переклад в грецькому «ангелос» та було напряму запозичене арабське слово «мала́к», що в перекладі з обох мов мало одне й те ж значення. Відповідно, що у християнській ангелології, що в ісламська під ангелом розуміли саме «посланця» Божого. Припущення щодо часу створення теж збігаються. Більшість християнських богословів, ґрунтуючись на хронології подій, описаних в Біблії, зробили висновок, що ангели були створені до створення матеріального світу та людей. В мусульманській ангелології теж побутує така думка, яка заснована на словах з Корану, де Аллах говорить про створення людини ангелам, називаючи людину намісником, котрого він поставить на землі. [2, c. 407]
Пояснення: