О́рест Миросла́вович Субте́льний (англ. Orest Subtelny; 7 травня 1941, Краків, Генеральна губернія, Третій Райх — 24 липня 2016, Торонто, Канада) — канадський історик українського походження. Доктор філософії, з 1982 року — професор кафедри історії та політичних наук Йоркського університету, Торонто, Онтаріо.
Біографія Редагувати
Народився 7 травня 1941[1] у Кракові (теперішня Польща).
Ще студентом у 60-х роках відвідав Україну, про яку з любов'ю розповідав на пластових ватрах, зокрема в таборі «Вовча тропа» (США). Був пластуном (курінь Ватага Бурлаків).[джерело?]
1965-го закінчив Темпльський університет у Філадельфії. Також навчався у Віденському та Гамбурзькому університетах. Ступінь доктора філософії здобув 1973 року у Гарвардському університеті, захистивши дисертацію «Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Османською імперією. 1708—1742». Викладацьку кар'єру розпочав на історичному факультеті Гарвардського університету (1973—1975), продовжив у Гамільтонському університеті в Нью-Йорку (1976—1981) й у Йоркському університеті (Канада, з 1982 р. професор історії та політології), де викладав[2].
Объяснение:
О́рест Миросла́вович Субте́льний (англ. Orest Subtelny; 7 травня 1941, Краків, Генеральна губернія, Третій Райх — 24 липня 2016, Торонто, Канада) — канадський історик українського походження. Доктор філософії, з 1982 року — професор кафедри історії та політичних наук Йоркського університету, Торонто, Онтаріо.
Біографія Редагувати
Народився 7 травня 1941[1] у Кракові (теперішня Польща).
Ще студентом у 60-х роках відвідав Україну, про яку з любов'ю розповідав на пластових ватрах, зокрема в таборі «Вовча тропа» (США). Був пластуном (курінь Ватага Бурлаків).[джерело?]
1965-го закінчив Темпльський університет у Філадельфії. Також навчався у Віденському та Гамбурзькому університетах. Ступінь доктора філософії здобув 1973 року у Гарвардському університеті, захистивши дисертацію «Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Османською імперією. 1708—1742». Викладацьку кар'єру розпочав на історичному факультеті Гарвардського університету (1973—1975), продовжив у Гамільтонському університеті в Нью-Йорку (1976—1981) й у Йоркському університеті (Канада, з 1982 р. професор історії та політології), де викладав[2].
Причины:
Произвол помещиков в отношении крестьян.
Нечеловеческие условия труда (работали по 12-15 часов в сутки).
Ухудшение положения народов Поволжья и Приуралья.
Участники: казаки, крестьяне, работные люди, башкиры, татары, калмыки.
1 Этап сентябрь 1773-март 1774 годы
неудачная осада Оренбурга Пугачевым, поражение войск под Татишевой крепостью.
2 Этап апрель - июль 1774 года
Движение войск от Оренбурга до Казани (через Урал и Прикамье)
12-17 июля 1774 года сражение за Казань. Взятие города восставшими. Поражение от полковника Михельсона Ивана Ивановича.
3 Этап- июль 1774 - январь 1775
31 июля 1774 указ Пугачева об освобождении крестьян от налогов и крепостной зависимости. Движение войск от Казани к Югу. Неудачная осада Царицына.
25 августа 1774 года решающие поражение восставших у Сальникова завода
18 сентября 1774 года Пугачев схвачен казацкой верхушкой и выдан царским властям.
10 января 1775 казнь Пугачева в Москве