Формальне об'єднання Німеччини в політично та адміністративно єдину національну державу офіційно відбулося 18 січня 1871 р. в Дзеркальній залі Версальського палацу у Франції. Князі німецьких держав зібралися, аби проголосити Вільгельма Прусського імператором Німецької імперії після капітуляції Франції у франко-пруській війні. Неофіційно, перехід більшості німецькомовних народів до федеративної держави тривав протягом майже століття. Об'єднання виявило низку разючих релігійних, мовних, соціальних та культурних відмінностей серед жителів нової нації, тому акт 1871 р. можна уявити як лише один епізод в послідовності більшого процесу об'єднання.
Формальне об'єднання Німеччини в політично та адміністративно єдину національну державу офіційно відбулося 18 січня 1871 р. в Дзеркальній залі Версальського палацу у Франції. Князі німецьких держав зібралися, аби проголосити Вільгельма Прусського імператором Німецької імперії після капітуляції Франції у франко-пруській війні. Неофіційно, перехід більшості німецькомовних народів до федеративної держави тривав протягом майже століття. Об'єднання виявило низку разючих релігійних, мовних, соціальних та культурних відмінностей серед жителів нової нації, тому акт 1871 р. можна уявити як лише один епізод в послідовності більшого процесу об'єднання.
Объяснение:
Государство строилось по военному принципу, было разделено на левое, центральное и правое крылья.
Китайцы называли правителя гуннов шаньюй.
Вторыми лицами государства после шаньюя были «туменбасы» - темники.
Туменбасы являлись сыновьями правителя или его близкими родственниками.
Туменбасы возглавляли 24 рода.
Все 24 темника подчинялись лично шаньюю.
У каждого темника имелось по 10 000 всадников.
Темник назначал тысячников, сотников, десятников.
Каждому из них определял территорию с кочующим населением.
Каждый мужчина должен был иметь при себе оружие - лук со стрелами, саблю и копье.
Три раза в год все вожди, военачальники собирались у шаньюя для «принесения жертв предкам, Небу, Земле, духам людей и небесным духам».