Суворов Александр Васильевич родился в дворянской семье. Несколько лет жил в имении отца. Он рос слабым,часто болел, решил стать военным и стал заниматься закалкой и физкультурой, готовил себя к будущей походной жизни. Он путь от солдата до генералиссимуса. Он стал очень знаменитым военным полководцем, не проигравшим ни одного сражения, а также известен своими сражениями в Семилетней войне, боями в русско-турецких войнах,а также были польские походы, войны с Францией. Кто не знает знаменитого перехода через Альпы.Он был великолепным стратегом и тактиком, воспитывал офицеров. Его книга “Наука побеждать” являлась примером его взглядов на то, каким должно быть военное искусство. Он считал , что солдат необходимо обучать, а начальнику действовать всегда быстро и решительно, учитывая обстоятельства.Подвергался он и опале со стороны Павла I за то, что воспитывал солдат по-своему и поэтому вынужден был находиться в своём имении под надзором.Но он всегда был патриотом и говорил про свою родину, что она соперниц не имеет. А о солдатах всегда помнил и заботился. На его похороны пришли его ветераны, с которыми он воевал. Память об этом великом человеке, нашем национальном герое, пережила столетия.
Бі́блія (з грец. βιβλία – книги) – священна книга християн, яка поділяється на дві частини (Старий Заповіт та Новий Заповіт) і складається з окремих книг, написаних різними авторами.
Найдавнішою частиною Біблії є Старий Заповіт. Він містить перекази стародавніх євреїв, роздуми мудреців, давні закони та звичаї. У ньому розповідається про історію стародавніх народів Близького Сходу, передусім євреїв. Дані археологічних розкопок свідчать, що багато описаних у Старому Заповіті подій відбувалися в дійсності. Та слід пам’ятати, що в його тексті зустрічається чимало суперечностей. Тому вчені ставляться до історичної інформації у Біблії (як і в інших давніх текстах) критично.
Старий Заповіт став священною книгою не тільки у євреїв, а й у тих народів, серед яких поширилася християнська релігія. Про цю релігію та Новий Заповіт ви довідаєтеся, коли будете вивчати історію Стародавнього Риму.
Біблія є не тільки релігійною святинею для багатьох людей, а й великою пам’яткою наставницької художньої літератури та одним з найдавніших історичних джерел.
Суворов Александр Васильевич родился в дворянской семье. Несколько лет жил в имении отца. Он рос слабым,часто болел, решил стать военным и стал заниматься закалкой и физкультурой, готовил себя к будущей походной жизни. Он путь от солдата до генералиссимуса. Он стал очень знаменитым военным полководцем, не проигравшим ни одного сражения, а также известен своими сражениями в Семилетней войне, боями в русско-турецких войнах,а также были польские походы, войны с Францией. Кто не знает знаменитого перехода через Альпы.Он был великолепным стратегом и тактиком, воспитывал офицеров. Его книга “Наука побеждать” являлась примером его взглядов на то, каким должно быть военное искусство. Он считал , что солдат необходимо обучать, а начальнику действовать всегда быстро и решительно, учитывая обстоятельства.Подвергался он и опале со стороны Павла I за то, что воспитывал солдат по-своему и поэтому вынужден был находиться в своём имении под надзором.Но он всегда был патриотом и говорил про свою родину, что она соперниц не имеет. А о солдатах всегда помнил и заботился. На его похороны пришли его ветераны, с которыми он воевал. Память об этом великом человеке, нашем национальном герое, пережила столетия.
Бі́блія (з грец. βιβλία – книги) – священна книга християн, яка поділяється на дві частини (Старий Заповіт та Новий Заповіт) і складається з окремих книг, написаних різними авторами.
Найдавнішою частиною Біблії є Старий Заповіт. Він містить перекази стародавніх євреїв, роздуми мудреців, давні закони та звичаї. У ньому розповідається про історію стародавніх народів Близького Сходу, передусім євреїв. Дані археологічних розкопок свідчать, що багато описаних у Старому Заповіті подій відбувалися в дійсності. Та слід пам’ятати, що в його тексті зустрічається чимало суперечностей. Тому вчені ставляться до історичної інформації у Біблії (як і в інших давніх текстах) критично.
Старий Заповіт став священною книгою не тільки у євреїв, а й у тих народів, серед яких поширилася християнська релігія. Про цю релігію та Новий Заповіт ви довідаєтеся, коли будете вивчати історію Стародавнього Риму.
Біблія є не тільки релігійною святинею для багатьох людей, а й великою пам’яткою наставницької художньої літератури та одним з найдавніших історичних джерел.