Утром, христианин встав должен сразу богу. Это может быть молитва либо из молитвослова - молитвы утренние - либо, если мало времени, три раза прочитать Отче наш, три раза - Богородице Дево Радуйся, один раз - Символ Веры. Молиться надо с благоговением, лучше перед иконами. На протяжени всего дня нужно просить у бога благословение на любое дело и благодарить после его окончания. Перед едой надо прочитать Отче наш. После еды нужно поблагодарить бога за хлеб. Если есть свободное время, нужно про себя молиться. Это может быть Иисусова молитва либо Богородице Дево Радуйся. Вечером желательно пррчитать немного из Евангелия. И вообще желательно время от времени православну литературу Перед сно обязательно нужно прочитать вечерние молитвы или же одну из семи выше перечисленых. Засыпая последняя мысль должна быть о боге, так как и первая.
Перша хвиля арештів — серпень — вересень 1965 р. (заарештовано 25 осіб).
Друга хвиля арештів — 1970-1972 рр. (заарештовано понад 100 осіб).
Третя хвиля арештів — початок 80-х років (заарештовано понад 60 осіб).
Наприкінці 70-х — на початку 80-х років дисидентів здебільшого звинувачували за кримінальними, а не політичними статтями, або направляли на примусове лікування в психіатричні лікарні.
2. Ізоляція в психіатричних лікарнях.
Ініціатором застосування психіатрії з каральною метою виступив голова КДБ СРСР Ю. Андропов. З-поміж лікарень особливою жорстокістю вирізнялася дніпропетровська, яку було перетворено на справжню психіатричну в’язницю.
У спецпсихлікарнях перебували:
• Анатолій Лупиніс — поет, за читання власних віршів біля пам’ятника Т.Шевченку в Києві;
• Володимир Клебанов — інженер з Донецька, який зробив спробу організувати незалежні профспілки;
• Павло Скачок — журналіст, за бажання виїхати за кордон;
• Петро Григоренко — генерал;
• Леонід Плющ — математик;
• Микола Плахотнюк — лікар та інші.
За підрахунками Л. Плюща, у 70-х роках в СРСР було близько 2 тис. політв’язнів психіатричних лікарень.
3. Позасудові переслідування:
• звільняли з роботи:
• виключали з партії, спілок, громадських організацій;
• позбавляли радянського громадянства;
• організовували громадський осуд.
4. У 1984-1985 рр. в тяжких умовах ув’язнення померли В. Стус, О.Тихий, В. Марченко, Ю. Литвин.
Утром, христианин встав должен сразу богу. Это может быть молитва либо из молитвослова - молитвы утренние - либо, если мало времени, три раза прочитать Отче наш, три раза - Богородице Дево Радуйся, один раз - Символ Веры. Молиться надо с благоговением, лучше перед иконами. На протяжени всего дня нужно просить у бога благословение на любое дело и благодарить после его окончания. Перед едой надо прочитать Отче наш. После еды нужно поблагодарить бога за хлеб. Если есть свободное время, нужно про себя молиться. Это может быть Иисусова молитва либо Богородице Дево Радуйся. Вечером желательно пррчитать немного из Евангелия. И вообще желательно время от времени православну литературу Перед сно обязательно нужно прочитать вечерние молитвы или же одну из семи выше перечисленых. Засыпая последняя мысль должна быть о боге, так как и первая.
1. Арешти.
Перша хвиля арештів — серпень — вересень 1965 р. (заарештовано 25 осіб).
Друга хвиля арештів — 1970-1972 рр. (заарештовано понад 100 осіб).
Третя хвиля арештів — початок 80-х років (заарештовано понад 60 осіб).
Наприкінці 70-х — на початку 80-х років дисидентів здебільшого звинувачували за кримінальними, а не політичними статтями, або направляли на примусове лікування в психіатричні лікарні.
2. Ізоляція в психіатричних лікарнях.
Ініціатором застосування психіатрії з каральною метою виступив голова КДБ СРСР Ю. Андропов. З-поміж лікарень особливою жорстокістю вирізнялася дніпропетровська, яку було перетворено на справжню психіатричну в’язницю.
У спецпсихлікарнях перебували:
• Анатолій Лупиніс — поет, за читання власних віршів біля пам’ятника Т.Шевченку в Києві;
• Володимир Клебанов — інженер з Донецька, який зробив спробу організувати незалежні профспілки;
• Павло Скачок — журналіст, за бажання виїхати за кордон;
• Петро Григоренко — генерал;
• Леонід Плющ — математик;
• Микола Плахотнюк — лікар та інші.
За підрахунками Л. Плюща, у 70-х роках в СРСР було близько 2 тис. політв’язнів психіатричних лікарень.
3. Позасудові переслідування:
• звільняли з роботи:
• виключали з партії, спілок, громадських організацій;
• позбавляли радянського громадянства;
• організовували громадський осуд.
4. У 1984-1985 рр. в тяжких умовах ув’язнення померли В. Стус, О.Тихий, В. Марченко, Ю. Литвин.