18 декабря 1940 г. Гитлер в директиве № 21 утвердил окончательный план войны против СССР под условным наименованием «Барбаросса». Для его осуществления Германия и ее союзники в Европе - Финляндия, Румыния и Венгрия - создали невиданную в истории армию вторжения: 182 дивизии и 20 бригад (до 5 млн чел.), 47,2 тыс. орудий и минометов, около 4,4 тыс. боевых самолетов, 4,4 тыс. танков и штурмовых орудий, и 250 кораблей. В группировке советских войск, противостоявших агрессорам, насчитывалось 186 дивизиий
и живемо в епоху переходу від тоталітарної державної моделі до демократичного суспільства, в центрі якого стоїть не
держава та її інституції, а особистість, її інтереси, потреби. Кожен народ, великий чи малий,
прагне осмислити власну історію — минуле і
сучасне буття, думкою-мрією заглянути в майбутнє. Людству відомі героїчні національні епоси народів —
«іліада» та «Одіссея»
легендарного грецького співця Гомера,
індійський епос —
«Манабхарата», французький «Пісня про
Роланда» історичні
думи та пісні українців і багато інших.
Саме художня література допомагає
конкретизувати сухі
рядки підручника, забезпечує учням
більш змістовне бачення тих подій, які
вони вивчають за
програмою. Побут,
звичаї, вірування, природа, люди минулого дають відповіді на багато
запитань, дають можливість учням зрозуміти
внутрішній світ людини минулого, поставити
умовно себе на її місце і зрозуміти їх вчинки.
Майстерне застосування художньої літератури, а також пробудження до неї інтересу в
учнів відкриває широкі перспективи в методичному відношенні.
Художня література емоційно насичує урок,
підвищує його якість, звільняє розповідь викладача від надмірної абстрактності та схематизму. Захоплення розповіддю, її естетична приналежність підтримують неослабну увагу учнів
протягом усього уроку, а це надає їм можливість сприйняти матеріал ясно, чітко, глибоко.
Робота над вивченням художньої літератури
розвиває мову учнів, збагачує мову й самого
вчителя, дає можливість образніше викласти
зміст уроку.
Отже, пізнавальне, виховне і методичне значення використання художньої літератури у
М
и живемо в епоху переходу від тоталітарної державної моделі до демократичного суспільства, в центрі якого стоїть не
держава та її інституції, а особистість, її інтереси, потреби. Кожен народ, великий чи малий,
прагне осмислити власну історію — минуле і
сучасне буття, думкою-мрією заглянути в майбутнє. Людству відомі героїчні національні епоси народів —
«іліада» та «Одіссея»
легендарного грецького співця Гомера,
індійський епос —
«Манабхарата», французький «Пісня про
Роланда» історичні
думи та пісні українців і багато інших.
Саме художня література допомагає
конкретизувати сухі
рядки підручника, забезпечує учням
більш змістовне бачення тих подій, які
вони вивчають за
програмою. Побут,
звичаї, вірування, природа, люди минулого дають відповіді на багато
запитань, дають можливість учням зрозуміти
внутрішній світ людини минулого, поставити
умовно себе на її місце і зрозуміти їх вчинки.
Майстерне застосування художньої літератури, а також пробудження до неї інтересу в
учнів відкриває широкі перспективи в методичному відношенні.
Художня література емоційно насичує урок,
підвищує його якість, звільняє розповідь викладача від надмірної абстрактності та схематизму. Захоплення розповіддю, її естетична приналежність підтримують неослабну увагу учнів
протягом усього уроку, а це надає їм можливість сприйняти матеріал ясно, чітко, глибоко.
Робота над вивченням художньої літератури
розвиває мову учнів, збагачує мову й самого
вчителя, дає можливість образніше викласти
зміст уроку.
Отже, пізнавальне, виховне і методичне значення використання художньої літератури у
навчанні історії України велике і незаперечне.
Тому художня література має стати постійним
супутником вчителя історії України.
Объяснение: