учасна соціальна демократія походить з епохи ранньої промислової революції, коли сформувалась концепція утопічного соціалізму. Соціальна демократія складалася під впливом ідеології Французької революції 1789 та ідей соціалістів К. А. Сен-Симона, Ш. Фур'є, Р. Оуена[1].
Надалі істотний вплив на соціал-демократію (крім англосаксонських країн) надав марксизм, від якого вона прийняла ідеї пролетарської революції та диктатури пролетаріату, загальної рівності і т. д. В англосаксонських країнах на ідеологію лейбористських партій вплинуло фабіанство.
Наприкінці XIX — початку XX століття під впливом успіхів робітничого руху в індустріально розвинених країнах Заходу соціал-демократія поступово відійшла від марксизму і зосередилася на еволюційному вдосконаленні сформованого порядку. Збереження в програмах соціал-демократичних партій революційних гасел і вимоги встановлення соціалізму поєднувалося з прагматичною політичною практикою. Після Жовтневої революції в Росії соціал-демократія, що проголосила своєю метою побудову «демократичного соціалізму», і комунізм виявилися супротивниками.[1]
«Правий ухил в комунізмі означає тенденцію до відходу від революційної лінії марксизму в бік соціал-демократії», — говорив Й. В. Сталін в 1928 році[2]: «Перемога правого ухилу в компартіях капіталістичних країн означала б ідейний розгром компартій і величезне посилення соціал-демократії».
В самом сердце Парижа, близ Лувра и сада Тюильри, стоит золотой памятник девушке на боевом коне и со знаменем в руке. Блистающая всадница — национальная героиня Франции Жанна д'Арк, которая не дала стране погибнуть в далеком XV веке. Русский писатель Дмитрий Мережковский, накануне Второй мировой войны, так писал о знаменитой деве: «Если Жанна действительно Францию, то и Европу, так как в ХХ веке еще несомненнее, чем в ХV, что Европы нет без Франции». Несмотря на то что сведениях о жизни Жанны-Девы много белых, она до сих пор остается любимицей всех французов и одной из самых интересных личностей в мировой истории
учасна соціальна демократія походить з епохи ранньої промислової революції, коли сформувалась концепція утопічного соціалізму. Соціальна демократія складалася під впливом ідеології Французької революції 1789 та ідей соціалістів К. А. Сен-Симона, Ш. Фур'є, Р. Оуена[1].
Надалі істотний вплив на соціал-демократію (крім англосаксонських країн) надав марксизм, від якого вона прийняла ідеї пролетарської революції та диктатури пролетаріату, загальної рівності і т. д. В англосаксонських країнах на ідеологію лейбористських партій вплинуло фабіанство.
Наприкінці XIX — початку XX століття під впливом успіхів робітничого руху в індустріально розвинених країнах Заходу соціал-демократія поступово відійшла від марксизму і зосередилася на еволюційному вдосконаленні сформованого порядку. Збереження в програмах соціал-демократичних партій революційних гасел і вимоги встановлення соціалізму поєднувалося з прагматичною політичною практикою. Після Жовтневої революції в Росії соціал-демократія, що проголосила своєю метою побудову «демократичного соціалізму», і комунізм виявилися супротивниками.[1]
«Правий ухил в комунізмі означає тенденцію до відходу від революційної лінії марксизму в бік соціал-демократії», — говорив Й. В. Сталін в 1928 році[2]: «Перемога правого ухилу в компартіях капіталістичних країн означала б ідейний розгром компартій і величезне посилення соціал-демократії».
Цінності і цілі сучасної соціал-демократії
Объяснение:
В самом сердце Парижа, близ Лувра и сада Тюильри, стоит золотой памятник девушке на боевом коне и со знаменем в руке. Блистающая всадница — национальная героиня Франции Жанна д'Арк, которая не дала стране погибнуть в далеком XV веке. Русский писатель Дмитрий Мережковский, накануне Второй мировой войны, так писал о знаменитой деве: «Если Жанна действительно Францию, то и Европу, так как в ХХ веке еще несомненнее, чем в ХV, что Европы нет без Франции». Несмотря на то что сведениях о жизни Жанны-Девы много белых, она до сих пор остается любимицей всех французов и одной из самых интересных личностей в мировой истории