Составьте вопросы для сравнения и проведите истерические исследования рабочего движения в тех странах, о которых рассказано во 2 главе, выявите общие черты и особенности. Вот страны о которых говорится во второй главе :Италия, Франция, Сша, Англия, Великобритания и Германия.
Цинская империя ничего не могла противопоставить технологически превосходящим её державам, в результате чего потерпела ряд дипломатических и военных поражений и к концу XIX века фактически находилась в положении полуколонии. Превращение феодального Китая в полуколонию западных держав началось в середине 19 века. Вторжение чужеземного капитала ускорило разложение натурального хозяйства расширению рынка рабочей силы, привело к созданию в стране крупной промышленности. Однако иностранные инвесторы не были заинтересованы в экономическом развитии Китая, а стремились использовать его в качестве рынка сбыта, источника сырья и сферы приложения капитала.
Объяснение:
Объяснение:
Фараон у Стародавньому Єгипті одноосібно керував державою: одночасно був і верховним правителем, і головнокомандувачем. Тільки він мав право призначати та звільняти чиновників, видавати закони, оголошувати війну та укладати мир. Уся земля вважалася його власністю.
Найближчим помічником фараона був візир, який виконував обов’язки головного скарбника, стежив за станом зрошувальних каналів, зберіганням зерна, будівництвом фортець тощо. Влада на місцях, у номах (єгипетських областях), належала номархам, яких особисто призначав фараон.
Знатні та багаті люди – вельможі – виконували різноманітні доручення фараона, були суддями на місцях, обіймали різноманітні посади. У розпорядженні вельмож було багато чиновників[1], стражників і воїнів. Серед чиновників виділялися грамотії – писарі. Вони займали високе становище в суспільстві. Писарі записували прийняті фараоном рішення, складали угоди, визначали та збирали податки[2], вели облік польових робіт, врожаю, кількості худоби та ін.
[1] Чиновники – люди, які перебували на державній службі.
[2] Податок – обов’язковий збір коштів або продуктів з населення на користь держави.