созыв и деятельность первого Земского собора №1 Укажите год (годы), к которому(-ым) относитсявыбранное Вами событие (процесс) Приведите два любых факта, характеризующие ход этого события (процесса
Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.
1.отмена права дворян обращаться с и жалобами к самодержцу.введение налога на дворян для содержания местной администрации.запрет на свободный переход из армейской службы в гражданскую без особого разрешения.
Дворянским собраниям увеличивались права управления. Контроль работы объединений одновременно возлагался на региональных должностных представителей. Генерал-губернаторы, государевы наместники координировали деятельность высшего собрания.
8.Посчитав необходимым ограничить некоторые сословные права дворянства, Павел I запретил дворянам выбирать губернских предводителей и подавать императору Тем самым монарх подчёркивал, что для него нет избранных сословий, что все равны перед царём в своём бесправии. Теперь за уголовное или военное преступление дворянин мог быть лишён прав состояния, т. е. сословных привилегий, и подвергнут телесному наказанию. Император этим напоминал, что он волен давать и отбирать дворянское звание.Выступая в роли справедливого монарха, император обязал крестьян присягать ему. Если раньше за крепостных это делал помещик, то Павел Петрович как бы признал земледельцев полноправными подданными.
Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.
1.отмена права дворян обращаться с и жалобами к самодержцу.введение налога на дворян для содержания местной администрации.запрет на свободный переход из армейской службы в гражданскую без особого разрешения.
Дворянским собраниям увеличивались права управления. Контроль работы объединений одновременно возлагался на региональных должностных представителей. Генерал-губернаторы, государевы наместники координировали деятельность высшего собрания.
8.Посчитав необходимым ограничить некоторые сословные права дворянства, Павел I запретил дворянам выбирать губернских предводителей и подавать императору Тем самым монарх подчёркивал, что для него нет избранных сословий, что все равны перед царём в своём бесправии. Теперь за уголовное или военное преступление дворянин мог быть лишён прав состояния, т. е. сословных привилегий, и подвергнут телесному наказанию. Император этим напоминал, что он волен давать и отбирать дворянское звание.Выступая в роли справедливого монарха, император обязал крестьян присягать ему. Если раньше за крепостных это делал помещик, то Павел Петрович как бы признал земледельцев полноправными подданными.
9.усиление полицейского произвола
10.
1) 1796 г.
2) Петр III
3) В корысти, отсутствии усердия
Если поставь как лучший ответ