1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за до гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно знайти в параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.
1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту?
Провідним освітнім центром Русі-України був Софійський собор, де продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим.
2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат?
У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не здобували освіту.
3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних?
«Ізборники»
5) Чим були зумовлені зміни в монументальному будівництві в другій половині XI — першій половині ХIII ст.?
Це було пов’язано з посиленням політичної ролі удільних князівств і розбудовою їхніх столиць. Значно збільшувалася кількість споруд, але зменшувалися їхні розміри. Також спрощувалися й архітектурні форми. Замість шестистовпних будівель поступово з’являлися чотиристовпні. Змінювалася техніка кладки стін.
6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X—XIII ст.?
У другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.
Новий тип храму започаткував Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1078 р.). Згодом за його зразком Володимир Мономах збудував храм у Ростові. У 1108 р. за типом Успенського був зведений Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові.
7) Як розвивалася усна народна творчість?
У другій половині XI — першій половині ХIII ст. в Русі-Україні продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки.
Серед народної творчості цього періоду слід відзначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождякнязя та його дружини. Билини доповнювалися новими сюжетами про боротьбу з половцями
8) Чим уславилися архітектура й мистецтво Русі-України цього періоду?
Від другої половини XI ст ігалося справжнє піднесення монументального будівництва. Так, у другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Набував поширення новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.
9) Яким був найбільший собор Русі-України?
Софійський собор
10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?
Эссе написать не просто, ведь оно может быть текстуальным (объяснять текст, следовать за автором в раскрытии проблемы) или концепционным, (представить собственное мнение с опорой на предложенный текст) . а вы даёте сразу два посыла как два : прокомментировать "как " и объяснить тезис огурцова. но в любом случае алгоритм должен быть таким: а) формулировка проблемы исходного текста; б) коммент к сформулированной проблеме, отражение позиции автора; в) собственное мнение, т. е. 1-2 аргумента; г) вывод. например. 1. как повлиял культ разума на развитие науки и искусства в эпоху просвещения? необходимо указать, что эпоха просвещения проповедовала приоритет образования, науки, разума в жизни личности, общества, государства, проповедовала идею воспитания совершенного человека. мы видим, что xviii век выдвинул новое понимание человеческого бытия, ведь изменилось отношение к богу, обществу, государству, возникло новое понимание самого человека. на первый план в просвещении выдвигается еще не сам человек, но разум, который трактуется как основа в новоевропейской культуре творчески преобразующего мир начала. разум лишён несовершенств и ограниченности возможностей, он приобретает как бы вселенский, всемогущественный характер. однако, невозможна оптимистическая вера в разум, соединенный с человеческими недостатками. да и сама практика применения такого разума все больше показывает его ограниченность, выявляя его разрушительные стороны, что и было потом на опыте великой французской революции. там пытались построить по образцам рационализма «общество всеобщего счастья и благоденствия» , а закончилось грандиозной неудачей. вывод: просвещение – это эпоха, соединившая в себе противоречивые идеи и настроения - это вера в переустройство мира и социальная апатия, формирование рациональных идей и пассивность. 2. высказывание огурцова - совсем иная песня. комментирую. мышление просветителей не основывалось на принципах , они считали, что совсем ни к чему изучать прошлое с учетом конкретно- обстановки соответствующей эпохи, во взаимосвязи и взаимообусловленности событий. так, для дидро человечества - это его угнетения кучкой мошенников. для мерсье " - это сток нечистот, где кишат преступления, совершенные родом человеческим". концепция просветителей, во многих отношениях чрезвычайно глубокая и позволившая извлечь из забвения много новых фактов, в том числе и общественных отношений прошлого, служит прежде всего для того, чтобы доказать "неразумность" феодально-абсолютистского строя, необходимости его свержения и вывести из опыта предшествующей те принципы, с которых можно создать новое "разумное" общество и новое "разумное" государство. поэтому просветители обращались к примерам античного общественного устройства, поискам причин, которые античное государство к величию и падению.вот
Объяснение:
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за до гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно знайти в параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.
1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту?
Провідним освітнім центром Русі-України був Софійський собор, де продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим.
2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат?
У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не здобували освіту.
3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних?
«Ізборники»
5) Чим були зумовлені зміни в монументальному будівництві в другій половині XI — першій половині ХIII ст.?
Це було пов’язано з посиленням політичної ролі удільних князівств і розбудовою їхніх столиць. Значно збільшувалася кількість споруд, але зменшувалися їхні розміри. Також спрощувалися й архітектурні форми. Замість шестистовпних будівель поступово з’являлися чотиристовпні. Змінювалася техніка кладки стін.
6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X—XIII ст.?
У другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.
Новий тип храму започаткував Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1078 р.). Згодом за його зразком Володимир Мономах збудував храм у Ростові. У 1108 р. за типом Успенського був зведений Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові.
7) Як розвивалася усна народна творчість?
У другій половині XI — першій половині ХIII ст. в Русі-Україні продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки.
Серед народної творчості цього періоду слід відзначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождякнязя та його дружини. Билини доповнювалися новими сюжетами про боротьбу з половцями
8) Чим уславилися архітектура й мистецтво Русі-України цього періоду?
Від другої половини XI ст ігалося справжнє піднесення монументального будівництва. Так, у другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Набував поширення новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.
9) Яким був найбільший собор Русі-України?
Софійський собор
10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?