Сравнение организации власти в «варварских королевствах», франкской империи, византийской империи, первых арабских халифатах. , , максимальное количество . вывод к таблице делать не обязательно
Протягом 1743-1745 років Кирило Розумовський під іменем Івана Обидовського навчався в найкращих європейських університетах. У Берліні він проходив навчання у знаменитого математика Леонарда Ейлера, слухав лекції у Гданську, Кенігсберзі, Данцігу, побував у Франції, Італії, вивчаючи німецьку, французьку й латинську мови, географію, універсальну історію тощо.
Після цього, незважаючи на юний вік, він очолив Академію наук Російської імперії та керував нею цілих 52 роки, тобто аж до 1798 року.
В умовах абсолютистської Російської імперії на центральному майдані Глухова, за участю представників від усіх станів Лівобережної України, відбулися вибори нового гетьмана, у результаті яких правителем автономії став Кирило Розумовський (сам він в Глухів не приїхав). А 13 березня 1751 року російська імператриця вручила Розумовському владні гетьманські клейноди – булаву, прапор, бунчук, печатку та литаври. У Петербурзі за відносини з Українським гетьманатом стала відповідати Колегія іноземних справ Російської імперії. Однак у 1756 році українців знову перепідпорядкували Сенату.
Своє гетьманування Кирило Розумовський розпочав з того, що скасував різні обтяжливі збори з населення Лівобережної України. Він ліквідував митниці між Україною та Росією, що полегшило життя купців, але зменшило доходи до скарбниці Українського гетьманату. Великою пільгою для козацької старшини став гетьманський дозвіл на виробництво горілки.
Однією з найголовніших справ Розумовського на гетьманській посаді стало реформування судового устрою України. У той час на Лівобережній Україні діяв Генеральний суд на чолі з генеральним суддею, апеляції на рішення якого подавалися до Генеральної військової канцелярії та гетьмана. Нижчими ланками судочинства лишалися полкові й сотенні суди.

Українські козаки
Універсалом від 17 листопада 1760 року К. Розумовський запровадив новий порядок судочинства, згідно з яким Генеральний суд очолювали два генеральні судді, а до його складу входили вибрані від старшини представники кожного з 10 полків. Генеральний суд розглядав справи генеральної старшини, полковників, бунчукових і військових товаришів, канцеляристів та осіб, які перебували під особистою опікою гетьмана. Крім того, цей суд став органом нагляду за місцевими судами, найвищою апеляційною інстанцією, в зв’язку з чим Генеральну військову канцелярію було позбавлено судових функцій (17 лютого 1763 року).
Загалом судова реформа, здійснена К. Розумовським, відповідала інтересам козацької старшини.
В XIV—XV вв. в наиболее передовых феодальных странах отдельные звенья этой системы мелкого производства, опутанного сетями феодальной эксплуатации, уже начинают распадаться. В некоторых из этих стран (Италия, Фландрия) появляются первые, спорадически пробивающиеся ростки новых, капиталистических отношений.Период, предшествовавший возникновению капитализма был временем сравнительно быстрого для эпохи средневековья экономического развития западноевропейских стран. В XI—XV вв. феодальные отношения в этих странах, несмотря на тяжесть эксплуатации, всё же открывали перед непосредственными производителями — крестьянами и ремесленниками — определённые возможности для развития их собственного мелкого хозяйства. Крестьяне и ремесленники Италии, Франции, Германии, Англии и других стран, материально заинтересованные в результатах своего труда, в процессе повседневной трудовой деятельности накапливали производственный опыт, совершенствовали орудия труда, улучшали технологию производства тем самым развитию производительных сил. К началу XVI в. это развитие привело к глубоким изменениям в сфере материального производства. Более сложной стала производственная техника, всё настоятельнее требовавшая перехода от мелкого производства к крупному. Вместе с прогрессом техники выросло и углубилось общественное разделение труда. Эти сдвиги наряду с расширением внутреннего и внешнего рынка и были главной причиной указанного экономического переворота в Западной Европе XVI в.можно и 5 звезд
Протягом 1743-1745 років Кирило Розумовський під іменем Івана Обидовського навчався в найкращих європейських університетах. У Берліні він проходив навчання у знаменитого математика Леонарда Ейлера, слухав лекції у Гданську, Кенігсберзі, Данцігу, побував у Франції, Італії, вивчаючи німецьку, французьку й латинську мови, географію, універсальну історію тощо.
Після цього, незважаючи на юний вік, він очолив Академію наук Російської імперії та керував нею цілих 52 роки, тобто аж до 1798 року.
В умовах абсолютистської Російської імперії на центральному майдані Глухова, за участю представників від усіх станів Лівобережної України, відбулися вибори нового гетьмана, у результаті яких правителем автономії став Кирило Розумовський (сам він в Глухів не приїхав). А 13 березня 1751 року російська імператриця вручила Розумовському владні гетьманські клейноди – булаву, прапор, бунчук, печатку та литаври. У Петербурзі за відносини з Українським гетьманатом стала відповідати Колегія іноземних справ Російської імперії. Однак у 1756 році українців знову перепідпорядкували Сенату.
Своє гетьманування Кирило Розумовський розпочав з того, що скасував різні обтяжливі збори з населення Лівобережної України. Він ліквідував митниці між Україною та Росією, що полегшило життя купців, але зменшило доходи до скарбниці Українського гетьманату. Великою пільгою для козацької старшини став гетьманський дозвіл на виробництво горілки.
Однією з найголовніших справ Розумовського на гетьманській посаді стало реформування судового устрою України. У той час на Лівобережній Україні діяв Генеральний суд на чолі з генеральним суддею, апеляції на рішення якого подавалися до Генеральної військової канцелярії та гетьмана. Нижчими ланками судочинства лишалися полкові й сотенні суди.

Українські козаки
Універсалом від 17 листопада 1760 року К. Розумовський запровадив новий порядок судочинства, згідно з яким Генеральний суд очолювали два генеральні судді, а до його складу входили вибрані від старшини представники кожного з 10 полків. Генеральний суд розглядав справи генеральної старшини, полковників, бунчукових і військових товаришів, канцеляристів та осіб, які перебували під особистою опікою гетьмана. Крім того, цей суд став органом нагляду за місцевими судами, найвищою апеляційною інстанцією, в зв’язку з чим Генеральну військову канцелярію було позбавлено судових функцій (17 лютого 1763 року).
Загалом судова реформа, здійснена К. Розумовським, відповідала інтересам козацької старшини.
В XIV—XV вв. в наиболее передовых феодальных странах отдельные звенья этой системы мелкого производства, опутанного сетями феодальной эксплуатации, уже начинают распадаться. В некоторых из этих стран (Италия, Фландрия) появляются первые, спорадически пробивающиеся ростки новых, капиталистических отношений.Период, предшествовавший возникновению капитализма был временем сравнительно быстрого для эпохи средневековья экономического развития западноевропейских стран. В XI—XV вв. феодальные отношения в этих странах, несмотря на тяжесть эксплуатации, всё же открывали перед непосредственными производителями — крестьянами и ремесленниками — определённые возможности для развития их собственного мелкого хозяйства. Крестьяне и ремесленники Италии, Франции, Германии, Англии и других стран, материально заинтересованные в результатах своего труда, в процессе повседневной трудовой деятельности накапливали производственный опыт, совершенствовали орудия труда, улучшали технологию производства тем самым развитию производительных сил. К началу XVI в. это развитие привело к глубоким изменениям в сфере материального производства. Более сложной стала производственная техника, всё настоятельнее требовавшая перехода от мелкого производства к крупному. Вместе с прогрессом техники выросло и углубилось общественное разделение труда. Эти сдвиги наряду с расширением внутреннего и внешнего рынка и были главной причиной указанного экономического переворота в Западной Европе XVI в.можно и 5 звезд
Объяснение: