[20.09, 12:57] Чедовек: Револю́ции 1848 го́да в Дуна́йских кня́жествах — революционные события в княжествах Валахия и Молдавия, бывших вассальными государствами Османской империи и являвшихся протекторатами России. Проходили в русле европейских революций 1848—1849 годов, именуемых «Весной народов» за их национально-освободительную окраску.
[20.09, 12:57] Чедовек: Революции потерпели поражение в обоих княжествах, но если в Молдавии выступления были подавлены, едва начавшись, то в Валахии на непродолжительное время власть перешла к временному правительству, которое провело крупные реформы, отменённые в 1849 году Балта-Лиманской конвенцией после русско-турецкой интервенции.
Карл Великий помер 814 р. і похований в Ахені. Після його смерті імперія проіснувала недовго. Причини розпаду крились у самому характері держави, створеної Карлом Великим. Він силою об'єднав народи, різні за рівнем розвитку і культурою, в яких спільною була лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі та продукти вироблялися не для продажу, а для власного споживання. Відсутність торговельних зв'язків сприяла ізоляції окремих областей держави Карла Великого.
Графи, які управляли землями, хотіли закріпити їх за собою у спадкову власність. Навіть дрібні бенефіції володарі вважали своєю власністю. Графства і значні чи дрібні землеволодіння перетворювалися на центри політичного і господарського життя. Оскільки таких володінь було багато, а міцної системи управління у Франкській імперії не існувало, то вона почала швидко розпадатися.
За онуків Карла Великого—Людовіка Німецького, Лотара і Карла Лисого — протистояння загострилося. Два молодші брати — Людовік і Карл — не хотіли визнати імператорського титулу за старшим братом Лотаром і розпочали спільну боротьбу проти нього. Лотар не мав достатньо сил для того, щоб перемогти об'єднані війська братів, і змушений був погодитися на поділ імперії.
У 843 р. на з'їзді у Вердені онуки імператора уклали угоду про поділ імперії на три частини. Імператорський титул зберігався за Лотаром, але ніяких особливих прав щодо братів, які стали самостійними королями, він не мав. Верденський поділ імперії онуками Карла Великого започаткував три майбутні західноєвропейські держави — Німеччину, Італію і Францію.
[20.09, 12:57] Чедовек: Револю́ции 1848 го́да в Дуна́йских кня́жествах — революционные события в княжествах Валахия и Молдавия, бывших вассальными государствами Османской империи и являвшихся протекторатами России. Проходили в русле европейских революций 1848—1849 годов, именуемых «Весной народов» за их национально-освободительную окраску.
[20.09, 12:57] Чедовек: Революции потерпели поражение в обоих княжествах, но если в Молдавии выступления были подавлены, едва начавшись, то в Валахии на непродолжительное время власть перешла к временному правительству, которое провело крупные реформы, отменённые в 1849 году Балта-Лиманской конвенцией после русско-турецкой интервенции.
Графи, які управляли землями, хотіли закріпити їх за собою у спадкову власність. Навіть дрібні бенефіції володарі вважали своєю власністю. Графства і значні чи дрібні землеволодіння перетворювалися на центри політичного і господарського життя. Оскільки таких володінь було багато, а міцної системи управління у Франкській імперії не існувало, то вона почала швидко розпадатися.
За онуків Карла Великого—Людовіка Німецького, Лотара і Карла Лисого — протистояння загострилося. Два молодші брати — Людовік і Карл — не хотіли визнати імператорського титулу за старшим братом Лотаром і розпочали спільну боротьбу проти нього. Лотар не мав достатньо сил для того, щоб перемогти об'єднані війська братів, і змушений був погодитися на поділ імперії.
У 843 р. на з'їзді у Вердені онуки імператора уклали угоду про поділ імперії на три частини. Імператорський титул зберігався за Лотаром, але ніяких особливих прав щодо братів, які стали самостійними королями, він не мав. Верденський поділ імперії онуками Карла Великого започаткував три майбутні західноєвропейські держави — Німеччину, Італію і Францію.