Сравнительный анализ положения Казахского хансства . Казахское ханство до прихода к власти Хакназар хана Линии сравнения Казахское ханство после прихода к власти Хакназар хана
Іконоста́с (іконостав, грец. — образ і місце) — стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини церкви. Має «царські» та двоє бічних «дияконських» дверей (воріт). Іконостас стоїть на підвищенні — солеї, за «царськими» воротами має завісу.
Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається пам'яткою Христу, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса.
Ще у Візантії IV–VI століть з'явилися мармурові парапети, що відокремлювали вівтарну частину, в VII столітті вони поступилися місцем темплонам. Однак перегороджувати цілісний інтер'єр храму візантійці вважали недоречним. І тільки у XIV столітті в церквах східних слов'ян виникла багатоярусна стіна з іконами. Колони темплону перетворились у 12 пілястр (символ 12 «стовпів» Церкви — апостолів), поперечні тяги — у тябло (дерев'яний брус вівтарної перегородки для встановлення ікон).
Герцоги и графы имели право управления на местах. По иерархии звание герцог выше, чем граф. Графы назначались королем для управления определенной областью. Графы был наместниками и представителями короля. У себя в графстве графы имели такую же власть, какая принадлежала королю во всем королевстве. Герцог - это знатный человек, владеющий крупной земельной собственностью. Они управляли своими землями практически независимо от короля, сами назначали графов. Герцоги не всегда отдавали доходы в королевскую казну, и по количеству и богатству владений не уступали королю. Поэтому Карл боялся самостоятельности герцогов, т.к. к их неповиновение могло привести к раздробленности.
Іконоста́с (іконостав, грец. — образ і місце) — стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини церкви. Має «царські» та двоє бічних «дияконських» дверей (воріт). Іконостас стоїть на підвищенні — солеї, за «царськими» воротами має завісу.
Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається пам'яткою Христу, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса.
Ще у Візантії IV–VI століть з'явилися мармурові парапети, що відокремлювали вівтарну частину, в VII столітті вони поступилися місцем темплонам. Однак перегороджувати цілісний інтер'єр храму візантійці вважали недоречним. І тільки у XIV столітті в церквах східних слов'ян виникла багатоярусна стіна з іконами. Колони темплону перетворились у 12 пілястр (символ 12 «стовпів» Церкви — апостолів), поперечні тяги — у тябло (дерев'яний брус вівтарної перегородки для встановлення ікон).
Герцоги и графы имели право управления на местах. По иерархии звание герцог выше, чем граф. Графы назначались королем для управления определенной областью. Графы был наместниками и представителями короля. У себя в графстве графы имели такую же власть, какая принадлежала королю во всем королевстве. Герцог - это знатный человек, владеющий крупной земельной собственностью. Они управляли своими землями практически независимо от короля, сами назначали графов. Герцоги не всегда отдавали доходы в королевскую казну, и по количеству и богатству владений не уступали королю. Поэтому Карл боялся самостоятельности герцогов, т.к. к их неповиновение могло привести к раздробленности.
Объяснение: