Війни Османської імперії з Габсбургами, які правили Австрією та Іспанією, зумовили її зближення з європейськими суперниками Відня й Мадрида. Першою у цьому списку стояла Франція. Укладений в 1535 р. франко-турецький договір був широко відомий під назвою "першої капітуляції". Французьким купцям та іншим підданим корони надавалося право безперешкодного в'їзду в магометанські землі, провадження своїх торговельних справ та відправлення християнського богослужіння. Треба сказати, ці привілеї були надані в односторонньому порядку. Капітуляція 1535 р. вводила пільговий режим для французької торгівлі в Туреччині, встановлювала непідсудність французьких купців турецькому суду за здійснені злочини, забезпечувала недоторканність особи купця та його майна. Англія дістала у 1580 р. такі ж пільги, як і Франція. З того часу і аж до Першої світової війни Османська імперія перебувала у сфері англо-французьких впливів, зокрема це знайшло свій вияв у Кримській війні 1853-1856 pp., коли Англія і Франція "вступилися" за скривджену Росією Туреччину і висадили свій десант у Криму. І, навпаки, бапканські народи, які боролися за свою незалежність від Істамбула, звикли орієнтуватися на православну Москву (Петербург) та дещо менше – на Відень і Берлін.
Идея монотеизма в ближневосточной древности на определенном этапе развития этого региона уже в буквальном смысле слова носилась в воздухе. Рано или поздно, но она должна была как-то реализоваться. В этом смысле реформы Эхнатона и зороастризм можно считать вариантами общего поиска. Наиболее же удачная, оптимальная с точки зрения результатов модель монотеизма была разработана сравнительно небольшой и находившейся к тому же на невысоком уровне развития этнической общностью древних евреев, бывшей одним из ответвлений семитских пастушеских племен.
